fbpx
Життєві історії
Своєму синові я телефоную тільки на роботу, щоб невістка не чула. На всі вихідні і свята діти їдуть до свекрів, а мене ніби і немає для них

У Олени Богданівни на пенсії справ небагато. Одне з її улюблених занять – ходити по магазинах.

– Зустріла вчора в супермаркеті, абсолютно випадково, свого сина з невісткою, – ділиться пенсіонерка з подругою. – Виявляється, вони дитину чекають, а мені нічого не сказали.

– А Ви що, з ними не розмовляєте?

– Я ж питала недавно, заводила розмову – він тільки відмахнувся! І тут такі справи. А якби ми не зустрілися в магазині? Цікаво, як вони планували мені повідомляти, коли вже дитину після виписки додому привезуть? Або навіть і цього б ніхто не зробив? Мені ж прикро, я ж бабуся.

– Олено Богданівно, та не хвилюйтеся Ви так! Ну, може, не хотіли заздалегідь говорити, всяке буває!

– Та справа навіть не в тому, що вони про дитину мені не сказали. Просто невістка, Ілона, мене демонстративно ігнорує. Навіть не знаю, чому… І синові не дає зі мною спілкуватися. Він тепер і не зателефонує зайвий раз.

І я дзвоню йому крадькома, здебільшого, на роботу, тому що Ілоні ці дзвінки неприємні. Синові вона потім за них вимовляє: то пізно, то рано, то невчасно, то занадто часто, навіщо, мовляв, твоя мама щодня телефонує…

При тому, що її мама від них не вилазить, а з тестем і зовсім син працює разом. Як вихідні, свята – до батьків Ілони на дачу їдуть, допомагають, відпочивають разом. Вони – сім’я, а я одна. І за що це мені?

– Олено Богданівно, може, ви перебільшуєте?

– У тому-то й справа, що ні! Я ось спеціально зараз сиджу в інтернеті, читаю жіночі форуми, що невістки пишуть про свекрух. Хочу зрозуміти, що я роблю або робила не так. Чому я погана для невістки? І не розумію… Тобто, по всьому, я просто ідеальна свекруха! Щиро рада була, коли син став зустрічатися з Ілоною, потім одружився. У сім’ю до них не лізла, порад не давала. Живуть вони окремо, в гості не кличуть, то я і не ходжу.

– Ну, ви кличте!

– Легко сказати. Не хочуть вони до мене. Якщо син заїжджає у справах, щось взяти-передати, то завжди один. Ілона завжди знайде причину, щоб не прийти то працює, то застудилася, то ще що-небудь. Загалом, таке відчуття, що в ту сім’ю сина віддала, і з кінцями. Тепер ось ще й онук народиться і рости буде, мабуть, без всякого моєї участі. Я, чесно кажучи, якось по-іншому себе все це уявляла. Думала, з коляскою буду гуляти. Але хто мені дасть?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page