Світлана відмовилася вийти за мене заміж. Через 9 років ми випадково зустрілися на дорозі і я просто стояв,і не вірив своїм очам. Такoго я не очікував побачити.
Дванадцять років тому, коли мені було 24 роки, я зі своїми товаришами вирушив на підробіток в місто. Я і мої товариші вивчилися в технікумі, по професії будівельники. Пообіцяли дуже хороші гроші, а працювати потрібно було всього 2 місяці. За матеріалами
Ми з товаришами були щасливі отримати таку вигідну пропозицію, адже в нашому містечку було дуже мало роботи, а якщо і була, то низькооплачувана.
Хлопці в нашій бригаді були дуже добрі, веселі. Через 15 днів, всім було виплачено перший аванс.
Графік був дуже зручний, два дні робочих, один вихідний. Як тільки видавалася вільна хвилинка, я вирушав до міста, щоб відпочити в кафе або в іншому місці.
В один із днів, ми з хлопцями познайомилися з дівчатами в кафе. Їм, так само як і нам було по 24-25 років.
Мені дуже сподобалася одна дівчина Світлана, і весь вечір я тільки й робив, що дивився на неї, вона теж не відводила від мене погляду.
В цей же вечір ми почали з нею своє знайомство. На наступний вихідний, я вирішив зустрітися з нею наодинці, щоб нам ніхто не заважав.
За ті два місяці, що я був в цьому місті, наші відносини перейшли на новий рівень. Я просто був у захваті від краси цієї дівчини. Після того, як вахта закінчилася, я регулярно їздив до неї в гості на автобусі.
Це була моя перша любов. На той момент я думав, що вона залишиться зі мною до кінця мого життя. Я не міг втратити свою кохану, тому вже через 4 місяці зробив їй пропозицію.
Як же я був здивований її відмовою. Вона просто сказала: «Ти що, ми ж ще молоді! Зараз ми одружимося, потім заведемо дитину, а ще через рік кредити, після цього почуття згаснуть і що тоді?
В той момент я просто не знав, що мені робити. Я навіть і уявити не міг, що вона говорить все правильно.
Після цього, дівчина сказала, що нам краще розлучитися і забути, що між нами було. Звичайно ж, ця заява стала для мене справжнім удapом, та ще й від коханої людини, як здавалося на той момент.
Минуло три роки. Я зустрів іншу дівчину, ми одружилися, і у нас народилося двоє прекрасних дітей.
Зі своєю колишньою дівчиною, я розлучився в 2009 році, а в 2018, ми знову з нею зустрілися, причому абсолютно випадково, на дорозі.
В цей день я повертався на машині, при цьому стався досить неприємний інцидент. Один з автомобілів занесло, і він потрапив мені прямо в бік. На щастя ніхто серйозно не постpaждав, оскільки швидкість у всіх була досить маленькою.
Відкриваючи свої двері, підходжу до автомобіля, який в мене врізався, а за кермом сидить вона. Ми, просто мовчки, дивилися один на одного секунд тридцять. За 9 років, я ні разу не зустрічав її ніде.
За час нашого розставання, вона дуже серйозна змінилася. Якщо раніше вона була справжньою красунею, то від колишньої краси зараз, не залишилося і сліду. У ній вже зовсім не було того, що мені так подобалося, коли нам було по 24 роки.
Під час очікування поліції, вирішили поговорити. Відносно недавно вона розлучилася зі своїм чоловіком, за якого вийшла заміж після розлучення зі мною. На жаль, за 9 років шлюбу, вона не змогла отримати того, що хотіла. Тепер вирішила виїхати до своїх батьків. У день нашої зустрічі, вона прямувала до своєї подруги.
Мало хто може повірити, що такі збіги трапляються, так я і сам, не очікував такого. Недарма ж кажуть, що земля кругла.
Мораль в цій історії лише одна. Ніколи не варто приймати поспішних рішень, особливо тих, що зв’яжуть вас узами шлюбу на довгі роки. І я вдячний долі, що вона нас тоді розлучила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
