fbpx

Світлана, моя донька, переїхала в Канаду ще 12 років тому. Донька обіцяла, що і мене з часом забере до себе, але далі обіцянок це не йде. Мені 65 років, останнім часом мені все більше потрібна допомога, але Світлана не поспішає щось робити

Світлана, моя донька, переїхала в Канаду ще 12 років тому. Поїхала, бо дуже хотіла вирватися з бідності.

Я її розуміла, і навіть підтримала. Адже донька розлучилася з чоловіком, сама залишилася з 5-річним сином без грошей і житла.

Світлана в пошуках заробітку подалася в Канаду, а внук залишився зі мною. Олексій виріс у мене, я його в школу водила, на гуртки різні, уроки з ним робила.

Часом було дуже непросто, адже хлопчик ріс, ставав підлітком, змінювався його характер. Але я зробила для внука все, що в моїх силах.

Донька нам майже грошей не висилала, все говорила, що їй самій важко. Інколи вони передавала посилки з одягом і харчами, і все. То ж мені самій доводилося все тягнути.

Трохи більше року тому Світлана нарешті забрала сина до себе, він вже там закінчуватиме школу і вчитися далі в коледжі.

Донька обіцяла, що і мене з часом забере до себе, але далі обіцянок це не йде.

Телефонує Світлана рідко, адже у нас різні часові пояси. А коли ми і говоримо з нею по телефону, то на мої питання, коли вона мене забере, донька просто шукає відмовки.

Мені дуже прикро, що Світлана так нічого і не оцінила. Я ж їй стільки допомогла, тому розраховувала, що коли прийде час, вона мені теж допоможе.

Мені 65 років, останнім часом моє здоров’я дуже погіршилося. Останні кілька місяців я лежала в лікарні, і мене навіть не було кому провідати.

Кажу доньці, хоч грошей трохи вишли, а вона знову за своє – нема звідки!

Повертатися додому Світлана не хоче. Мене забирати до себе – теж не хоче. Грошима не допомагає!

Вона мені запропонувала, щоб я взяла до себе квартирантів. А як я маю жити з чужими людьми – вона не подумала.

Через все це я на доньку маю велику образу. Невже їй в Канаді і справді так важко, що рідній матері вона ніяк допомогти не може?

Чи просто – не вважає за потрібне це робити?

Я вже собі думала, що запишу свій будинок чужим людям, нехай вони мене і доглядають.

Але Світлані такий варіант не підходить, вона каже, що не знає, як їй далі піде в Канаді, тому не може допустити, щоб наш будинок дістався чужим людям.

В принципі, вона права. Але що робити мені?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page