Я з дуже незаможної родини, тому коли я зустріла Віктора, навіть не сподівалася, що він одружиться зі мною, адже його батьки – дуже забезпечені люди. Але між нами виникли справжні почуття, для Віктора був не важливий мій матеріальний стан, тому він зробив мені пропозицію.
Ми не знали, де будемо жити після одруження, але гроші нам на квартиру дісталися неждано-негадано: Тарас Володимирович, тато чоловіка, продав квартиру своєї матері і гроші віддав нам. «Віддав нам» – перебільшення: проконтролювати покупку він приїхав особисто. Ми з свекрами живемо в різних містах за 150 кілометрів один від одного.
Мого чоловіка відразу попередили: – Куплену квартиру оформимо на батька, щоб надійніше було. Ти у нас єдина дитина, все тобі залишиться. А не цій твоїй при розлученні.
Так я зрозуміла, що мені в цій сім’ї не дуже раді, від чого мені було дуже прикро. Але чоловік постійно заспокоював мене, казав, що він ні на хвилинку в мені не сумнівається.
Вибирати житло довірили нам. Коли мій чоловік знайшов підходящий варіант нерухомості, приїхав Тарас Володимирович. Він привіз гроші і став пильно стежити, щоб мені ні копієчки не дісталося.
Як з’ясувалося, чоловік купив дві квартири на гроші свого тата. Двокімнатну на ім’я свекра і однокімнатну на околиці на ім’я моєї мами, яка потім передарувала її мені.
Гроші мені на однокімнатну квартиру чоловік взяв у батька під приводом внесення завдатку за двокімнатну квартиру. Тарас Володимирович, нічого не тямлячи в купівлі-продажу квартир (квартиру його матері продавала моя свекруха, яка не змогла приїхати), повірив і віддав гроші. Чоловік, в свою чергу, віддав ці кошти моїй мамі. Все це відбувалося за моєю спиною.
Чоловік пояснив мені, чому він так вчинив:
– Бабуся хотіла на мене заповіт написати, але їй батько не дозволив. Більше половини він і так собі забрав, ще наша двокімнатна квартира на нього оформлена, йому вистачить. Я вирішив, що у тебе повинен бути свій кут. Мені байдуже, як вони до цього поставляться, – твердо сказав мені чоловік.
Звичайно, що свекрові це дуже не сподобалося. Після цієї витівки, Тарас Володимирович і його дружина не спілкувалися з нами чотири роки. Я хотіла помирити чоловіка з його батьками, подзвонила і запропонувала віддати їм ту однокімнатну квартиру, яку мама купила таємно від мене на гроші, які їй дав мій чоловік. Мене вислухали, але розмовляти зі мною не стали.
І тільки після народження другої дитини свекри відтанули і приїхали до нас в гості. Якраз цього року на Різдво. Всі помирилися. Тарас Володимирович написав дарчу на мого чоловіка, а однокімнатну квартиру великодушно залишили в моїй власності.
Не знаю, що вплинуло на мого свекра, але за столом він запропонував продати обидві квартири і купили будинок, щоб у кожного з дітей було по кімнаті.
Можливо, мій чоловік вчинив підло, обдуривши батька. Але він подумав про мене, і я це оцінила. А свекор, напевно, теж переглянув свої погляди, побачив, що мені крім сім’ї, чоловіка і дітей більше нічого не потрібно, тому і змінив свою думку щодо моїх, як йому колись здавалося, корисних мотивів. Нарешті в нашу родину прийшов мир, якого нам так не вистачало.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
