fbpx

Свекрусі сини то шубу куплять, то на відпочинок відправлять, то тепер ремонт у квартирі збираються робити

Днями чоловік мені сказав, що вони з братом вирішили зробити в маминій квартирі ремонт. Все б нічого, рішення начебто правильне, але справа в тому, що наша квартира теж потребує ремонту, але про це чоловік не турбується, він вирішив спочатку подбати про комфорт свекрухи. І так постійно.

У шлюбі з Валерієм ми вже шість років, живемо добре, ростимо трирічну доньку. Валерій навіть дуже добре заробляє, забезпечує сім’ю, намагається багато займатися з дитиною. Щоб мені було простіше, найняв помічницю у господарстві, яка й займається прибиранням, на народження доньки машину подарував.

І все було б зовсім ідеально, якби не його любов до матері. Брат Валерія, Максим, до речі, такий самий. Заради мами сини готові гори звернути, летять на допомогу, вгадують її бажання ще до того, як вони були озвучені, обсипають матір грошима та подарунками. Але Максим хоча б ще не одружений, витрачати гроші йому особливо нікуди. У Валерія ж є сім’я, і гроші в принципі завжди потрібні.

І мені це, якщо чесно, не подобається. То шубу їй куплять, то на відпочинок відправлять, то тепер ремонт у квартирі. І сказати нічого не можна! За маму обоє просто горою! Варто їй тільки заїкнутися про якусь проблему – все, обидва дістають гаманці.

Справа навіть не в грошах, просто я вважаю, що свекруха такого трепетного відношення не заслуговує. Дітям нічого не дала! Усього, що в них є, вони досягли самі, і не завдяки матері, а скоріше всупереч!

Вона взагалі їх у дитбудинок здала на кілька років, коли чоловіка не стало, старший тільки в школу пішов, і свекруха вирішила, що піднімати двох синів їй буде дуже важко. Ну і ось, дійшла такого рішення, здала дітей на кілька років. Приїжджала до них у вихідні, відвідувала, але жили й навчалися вони у дитбудинку. Мені про це чоловік розповів згодом.

Свекруха для дітей у житті нічого не зробила. Не допомагала ніколи й нічим. Хлопці всього самі досягали. І житло собі купували, і в житті влаштовувалися без допомоги матері.

До внучки своєї свекруха ставиться так само, не приходить, до себе не забирає, з святами не вітає. Інша справа друга бабуся, моя мама – і допомагає, і вкладається, новини, які стосуються дитини, завжди дізнається з цікавістю, пам’ятає коли у неї іменини.

На Новий рік моя мама принесла мішок з подарунками, а свекруха за два тижні навіть не знайшла часу, щоб побачитися. Та це її справа. Просто при цьому дивно якось, що обидва сини буквально обожнюють свою матусю і обидва наввипередки біжать виконувати її бажання. Дарують подарунки, роблять ремонти, гучно відзначають ювілеї.

Я не проти, щоб допомагати батькам, але у всьому має бути міра, я вважаю. Мої у нас нічого не просять, ще нам несуть, діляться чим можуть. А з свекрухою ситуація кардинально протилежна.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page