Моя свекруха багато років жила одна. У неї був такий пунктик – нікого до себе в квартиру не пускати.
Крім мого чоловіка, у неї є ще один син. Але вона їм відразу сказала, щоб на її житлоплощу не розраховували.
Ми одружилися 18 років тому, і відразу пішли жити на знімну квартиру.
Я родом з далекого села, мої батьки не мали можливості мені чимось допомогти.
Добре, що ми двоє з чоловіком працювали, і могли дозволити собі зняти житло.
Згодом одружився і молодший брат мого чоловіка. Він пішов жити до своєї дружини.
Свекруха на той час вже була вдова, і одруживши двох синів, вона залишилася в своїй трикімнатній квартирі сама.
Поки вона ще працювала, вона всі свої гроші вкладала в ремонт. Їй постійно потрібно було щось міняти, перемальовувати, купувати нове.
В результаті вона зробила з своєї квартири картинку, наче в музеї.
Здавалося б, нічого поганого вона не робила. Але за весь цей час вона жодного разу нам нічим не допомогла.
Мій чоловік багато років їздив на заробітки, ми спочатку купили собі квартиру, а тепер збудували будинок за містом і вже живемо там.
У нас є дві доньки, тепер треба думати про те, що їм дати в свій час.
Свекрусі моїй 67 років, вона вже на пенсії. Грошей їй не вистачає, але від своїх грандіозних планів вона не відмовляється.
Вона прямо каже, щоб мій чоловік давав їй гроші, і запроси у неї немаленькі – то їй треба новий диван, то новий пилосос, то новий кухонний гарнітур.
Відмовити своїй мамі мій чоловік не може, тому чемно купує все, що вона просить.
На цьому грунті у нас в сім’ї виникають значні непорозуміння, адже ті гроші, які він віддає мамі, він практично забирає від наших дітей.
Нещодавно свекруха хворіла, мій чоловік повністю оплатив мамі лікування, а потім ще й відправив її на курорт за свій кошт.
Я зрозуміла, що я це не зміню, і чоловік не перестане допомагати своїй мамі.
Але в такому випадку я йому сказала, нехай його мама переписує на нас свою квартиру.
Щоб не вийшло так, що ми туди свої гроші вкладаємо, а все дістанеться брату, який мамі зовсім не допомагає.
До речі, брат чоловіка дуже погано живе з своєю дружиною, і цілком ймовірно після розлучення він переїде до мами, на все готове.
А потім ще чого – переконає маму переписати на нього квартиру.
Але мій чоловік категорично відмовляється починати з мамою розмову про спадщину, каже, що так не можна.
Я ж боюся, що якщо ми будемо зволікати, то залишимося при своїх інтересах.
Хто з нас правий – я чи чоловік?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.