fbpx
Життєві історії
Свекруха Зої просила свого сина взяти кредит для неї, щоб вона поїхала в санаторій. Чоловік вже мав йти в банк, та Зоя сказала, що віддавати борги його мами не збирається. Тоді свекруха позичила у племінника 20 тисяч гривень, про які ніхто не знав. Одного вечора родич зателефонував до Зої, просив повернути гроші. Тепер жінка навіть не знає що робити, бо свекруха продала свою квартиру і витрачає все, а на старість прийде в їх однокімнатну квартиру

– Ще нещодавно я навіть уявити не могла, що таке буває на світі, – розповідає 30-річна Ліля. – У подруги моєї, Зої, ситуація зараз – просто дуже важка. І все через свекруху.

Ліля і Зоя працювали разом, сиділи в одному кабінеті три роки, до того дня, як Зоя пішла в декрет. Дівчата подружилися і до цих пір із задоволенням спілкуються між собою так багато часу, не дивлячись на те, що Зоя сидить маленькою дитиною, а Ліля тепер працює в іншому місці. Вони переписуються, зустрічаються, обговорюють новини та знаходяться в курсі подій життя один одного.

– Чесно кажучи, мені Зоя давно про свою свекруху всякі історії не дуже хороші розповідала, просто незрозумілі для мене, на мій погляд, – ділиться Ліля. – Я навіть, чесно кажучи, їй не до кінця вірила. Думала, прикрашає вона все це, просто, щоб її шкодували. Ну тому що рідко в якої невістки свекруха буде хорошою людиною. У мене ось теж свекруха зі складним характером, вельми своєрідна жінка. Але щоб так себе поводила, як у Зої, мені складно навіть уявити.

– А що вона таке там робила у неї?

– Ну ось, наприклад, просила, щоб син узяв для неї кредит в банку, тому що на пенсію їй жити складно. У санаторій хотіла з’їздити, на масажі і процедури. І що саме цікаво, що чоловік Зої мало не пішов за кредитом, «це ж мама, я ж єдиний син, вона мене ростила, найкращі роки життя свої мені присвятила, треба допомагати».

– Нічого собі.

– Ото ж бо й воно. Зазвичай люди в похилому віці в цьому плані трохи розумніші. В голову не приходить нікому залазити в борги, брати банківський кредит, тому що пенсія маленька. Та ще ці борги на дітей своїх списувати, яким і так самим важко живеться. Зоя якраз тоді встала стіною, сперечалася, аж до розлучення, на восьмому місяці вона тоді якраз була. Ніби як відстояла свою думку, кредит брати чоловік не став. Але це не особливо допомогло. Свекруха у племінника позичила гроші, ніби як на санаторій, з мотивуванням – мій син потім віддасть. А чоловік Зої навіть не знав сам про ту позику матері. А потім з часом дізнався, що гроші він винен.

– В таке важко повірити. А на який це санаторій? У неї зі здоров’ям щось не те?

– Ось на санаторій ж, кажу! Зоя мені казала, що вона жінка ще в повному розквіті сил і все в неї добре. Одним словом, в санаторій вона не поїхала, а гроші спустила миттю незрозуміло на що.

– І багато грошей вона взяла у племінника?

– Близько 20 тисяч гривень. Уяви ситуацію – дзвонить Зоїному чоловікові двоюрідний брат і питає – так коли ви гроші ви мені віддасте? У того очі круглі від здивування, у Зої теж! Ну, з’ясували в результаті, що це мамині витівки. Чоловік розхвилювався знову, говорить Зої – може, мовляв, декретні гроші віддамо? Незручно перед братом. Зоя знову стала серйозно заперечувати, каже, ніяких чужих боргів ми віддавати не будемо. Тим більше декретними грошима, це взагалі дикість.

– Зрозуміло.

– Ну ось, там знову в сім’ї непорозуміння та суперечки, але Зоя знову відстояла гроші. Не дам, мовляв, і все, що хочете робіть. Свекруха її відразу образилася і багато місяців не спілкувалася з ними, взагалі. Додала їх в чорний список на телефоні. А тут чоловікові Зої потрібні були якісь документи. Дзвонить матері, додзвонитися не може. Поїхав до неї. Яке ж здивування, коли відкрили йому чужі люди. Виявляється, мати квартиру продала, уявляєш. Там нові господарі вже живуть, а її діти нічого про це не знали, син тоді вперше і почув про це.

– У неї була зайва квартира?

– Так ото ж бо й воно. Це було її єдине житло. Продала квартиру і пішла на орендоване житло. Племіннику віддала борг, одягнулася, те-се купила. Каструлі якісь, сковорідки, текстиль – в нову квартиру, яку вона взяла в оренду. Зоя така засмучена, мало не плаче. Свекруха на орендованій квартирі, уявляєш? Через пару років гроші скінчаться, і прийде вона до них з валізою. Більше ж їй йти нікуди.

– Ну сказати їй треба, щоб на сина не розраховувала. Сама кашу заварила, сама нехай і розсьорбує її, а ви тут ні до чого.

– Та вже говорили їй про це все, але що ж це змінить? Зараз вона руками махає на них – ваша допомога мені не потрібна, обійдуся. Моя квартира, що з нею захотіла, то і зробила. А гроші витратить – по-іншому заспіває. Жінка вона вже в роках, здоров’я у неї як у молодої. Може, і двадцять, і тридцять років ще проживе. А на які гроші? Де? У сина з невісткою, звичайно ж. Ситуації дуже нехороша. З такою матір’ю і ворогів не треба.

– А у них самих що з житлом, як з цим справи взагалі?

– За однокімнатну квартиру нещодавно кредит виплатили. Хотіли після декрету розширюватися, двокімнатну квартиру брати, знову в кредит.

З такою матір’ю і ворогів не треба, згодні?

Тепер Зоя з чоловіком навіть не знають, що їм робити, бояться, що мати прийде до них на старість в однокімнатну квартиру без копійки.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook