Це нормально, коли в родині дві і більше дитини, то часто молодші діти носять одяг, з якого вже виросли старші. А ще знайомі і подруги передають один одному речі, що стали непотрібними, тому що діти ростуть дуже швидко, відповідно і одяг дуже швидко стає неактуальним. Я сама роздаю одяг сина, який йому стає малий.
Деякі речі носилися менше року і виглядали як нові, дещо взагалі одягали кілька разів. Практика звичайна, так роблять багато, і нічого ганебного в тому, щоб носити ношений одяг в хорошому стані, немає. Але іноді люди перегинають палицю.
Моя знайома Марина стала мамою близько двох років тому. Декретні виплати у неї закінчилися, підробітку ніякої немає, тобто залишилася вона на повному утриманні чоловіка. Сім’я небагата, але щось недороге дитині цілком можуть собі дозволити купувати. Але свекруха вирішила, що нові речі – недозволена розкіш для її онука, і почала вишукувати їм речі для дитини по всіх знайомих.
Марина була рада такій турботі, якби не одне але: речі свекруха приносила в дуже поганому стані, заношені, розтягнуті, вицвілі, зі стертими малюнками. Я своїми очима бачила це ганчір’я. Квітчасті штанці з розтягнутими протертими колінами, на яких практично стерся принт. Светрик з діркою на лікті, який свекруха кинула їй зі словами: «Ну ти тут латочку якусь кольорову приший, і нормально буде».
Марина хотіла було повернути свекрусі повний пакет речей, з яких пристойним виявився тільки один шарфик, але та відповіла: «Радуйся тому, що дають. Зараз не той час, щоб вередувати».
Марина мовчки прибрала пакет в шафу, а потім потайки викинула цей мотлох на смітник. Через деякий час свекруха запитала, чому дитина не носить той «чарівний зелений комбінезон», який через свій зовнішній вигляд благополучно відправився на смітник. Марина чесно відповіла, що викинула речі, тому що це були справжнісінькі обноски, які їй соромно одягати на дитину. На цю заяву свекруха дуже обурилася, назвала Марину невдячною нахлібницею, яка перебирає харчами.
Чомусь деякі люди вважають, що якщо сім’я живе скромно і економить, значить буде рада будь-якій подачці, поблажливо кинутій з почуття жалості. Їм здається, що вони роблять добро, коли не викидають непотріб, а прихильно віддають його тим, хто потребує, хоча насправді просто принижують цим людей.
Адже відсутність великих фінансів зовсім не означає, що у людей немає почуття власної гідності і самоповаги. Потрібно розуміти, що не будь-який ношений одяг можна пропонувати людям, навіть нужденним. Деяким речам все ж місце на смітнику, а не в шафі. А ви що про це думаєте?
Фото ілюстративне – womancosmo.
