fbpx

Свекруха вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка, а нам віддала свою квартиру. Ми думали, що як господарі, можемо її продати і купити іншу, але мама чоловіка проти

З самого початку я зрозуміла, що спілкування з свекрухою буде непростим. З нею навіть поговорити нормально неможливо: якась вся піднесена, поетична. Ходить у капелюшку та в рукавичках навіть улітку, їй би десь у 18 столітті жити. Та ще й характер упертий – якщо задумає щось, то її ніяк не переконати. Живе вона сама, чоловіка у неї немає.

Ми коли з чоловіком одружилися, якийсь час жили в неї вдома, навіть менше тижня, чотири дні. Був дуже незручно – квартира в старому будинку радянських часів, та ще й суміжна двійка! У нас хоч і була далека кімната, але свекруха могла безпардонно в неї зайти будь-якої миті, якщо ми забували замкнути двері на клямку. До того ж, ми з нею такі різні: я пряма, сучасна, а вона в хмарах літає.

Я не могла облаштувати бути: у неї всякі пилозбірники типу плюшевих ведмедиків, а в мене повна неприязнь до всього цього. Ось тому вирішили з чоловіком винайняти квартиру.

Так, із бюджетом виявилося все складно. Я працюю в конторі з паперами, отримую небагато. Чоловік менеджер у магазині техніки, теж така собі зарплата. Коли у нас народилася дитина, ми жили на 5 поверсі без ліфта, ми тоді з коляскою намаялися.

Але свекруха раптом заявила, що закохана і представила нам свого нареченого – такого ж дивного, як і вона. І знайшли ж один одного! Але найбільша радість була від того, що її наречений запросив жити свекруху у свій будинок з наступним розписом, а значить, вона нам залишає свою квартиру.

Нашій дитині було трохи більше року, коли ми переїхали в свою квартиру. Тільки за 3 дні до цього чоловік влаштував косметичний ремонт, довелося трохи й дрилем попрацювати. Через це ми з сусідами трохи посперечалися і геть зіпсували стосунки.

От ми і подумали, що можна поміняти квартиру, адже тут і будинок старий, і сусіди не дуже хороші. Але свекрусі наша пропозиція зовсім не сподобалася: «Та ви що? Цю квартиру ще мої батьки заробляли! Це для мене святиня! Реліквія! Після мене робіть що хочете!». І ось її упертість – ні в яку! Вона вважає, що ми маємо дякувати за те, що є, і не хотіти більшого.

Ми дуже засмутилися, хотіли брати іпотеку, але нам не дали, тільки з початковим внеском, а ми і його не можемо внести! Ось як можна зі свекрухою домовитися, ми погоджуємося на неї нову квартиру переписати, але вона не хоче. Як із нею домовитися?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page