fbpx
Життєві історії
Свекруха відкрила холодильник і сказала, що я не вмію вибирати продукти. Навіщо, мовляв, відразу багато помідорів, якщо можна купити три штучки і їсти їх два дні. Поки до нас не переїхала свекруха, чоловік жадібним не був. Довіряв мені покупку їжі, тим більше я працюю в магазині, можу все купити дуже економно. Готую смачно, жили ми звичайним життям. Але тут з’явилася його мама і почалося

Сил більше немає жити серед жодних людей, але і розлучатися страшно – самотності боюсь. І так рада, що мене, безплідну, хтось заміж взяв, і йти мені нікуди – живу з чоловіком, сама сирота без роду і племені, була тільки кімната в гуртожитку, яку колись по дурості продала, навіть згадувати про це неприємно .

У мене в житті багато негараздів: я сирота, особливих статків не маю, тому є не найвигіднішою нареченою. До того ж, у мене не може бути дітей, тому я дуже вдячна своєму чоловікові за те, що не зважаючи ні на що, він одружився зі мною.

Чоловіка я люблю, але свекруха псує все наше життя: суне свого носа в наші справи, командує, і все це відбивається на наших сімейних відносинах.

Спочатку все складалося добре: у чоловіка своя квартира, яку він розміняв після розлучення з першою дружиною, у свекрухи був свій будинок за містом. Але їй набридло жити в селі, вона продала цей будинок і купила квартиру в нашому будинку, тільки в різних під’їздах. Відтоді все і почалося!

Взагалі, я свекрусі не подобалася спочатку, вона думала, що я вийшла заміж за її сина тільки через квартиру, але я щиро полюбила чоловіка, причому тут його квартира? Хоч і це приємний бонус.

Свекруха не звинувачує мене, що я безплідна, навпаки, для неї це був скоріше плюс: від першого шлюбу у чоловіка є дочка, тобто її внучка, їй цього вистачає. І то, це скоріше для свекрухи мінус – адже син тепер має платити аліменти на дочку. Ну їй яке діло, адже я з її сином живу, це наш бюджет! Тим більше, я з цього приводу не хвилююся – дитині треба платити.

Я сама працюю, але отримую мало: працюю на викладенні товарів в супермаркеті в залі, освіти у мене немає ніякої. А ось чоловік бригадир на будівництві, у нього непоганий заробіток, причому йому часто його підвищують.

Я ніколи не була меркантильною, і це прекрасно знає мій чоловік. Я не просила приносити квіти на побачення (хоч він раз прийшов з букетом), не хотіла ресторанів і подарунків. Мені досить було прогулятися з ним уздовж набережної річки в місті і посидіти на лавочці. Весілля було у нас скромне: ми з чоловіком і двоє свідків. Чоловік сплатив ресторан і купив мені гарну вечірню сукню з туфельками, хоч я навіть про це не просила.

Переїхала жити до чоловіка «з вузликом» – кілька речей в сумці, це все, що я нажила. Він тоді дав мені карту з накопиченнями і сказав, щоб я купила собі щось необхідне: від косметики до верхнього одягу. Але я не звикла тратити гроші, купила зимовий пуховик, чоботи і трохи повсякденного одягу. В основному я все купувала на ринку, де дешевше, або на розпродажі. Все таке – непомітне і скромне.

Одним словом, поки до нас не переїхала свекруха, чоловік жадібним не був. Довіряв мені покупку їжі, тим більше я працюю в магазині, можу все купити дуже економно. Готую смачно, жили ми звичайним життям. Але тут з’явилася його мама і почалося! Спочатку вона перевірила мій гардероб: пару спідниць і брюк, кілька блузок і сорочок, особливо причепитися ні до чого, але все одно мовою цокала– це ж які розтрати!

Побачила вечірню сукню, дізналася, що це мені чоловік купив, почала мене звинувачувати, як же я посміла просити таку дорогу річ у її синочка?! І до пуховика причепилися, мовляв, скромніше треба витрачати сімейний бюджет! А колготок у мене: аж три штуки. В її час одні колготки купували і штопали їх до грубих вузлів! Ось як треба бути економною! А то, що крім суконь у мене дешеві речі, як у жебрачки, вона це не помітила?

Потім свекруха відкрила холодильник і сказала, що я не вмію вибирати продукти. Навіщо, мовляв, відразу багато помідорів, якщо можна купити штучки три свіжих і їсти їх два дні? Але з продуктами вона якось не сильно робила зауваження, адже я годую її синочка! Потім вона обдивилася все інше в нашій квартирі і обурювалася – навіщо на все це викидати гроші?

Прийшов з роботи чоловік, і свекруха йому все висловила. Я думала, він заступиться за мене, а він прислухався до слів матері!

І ось з цього часу все змінилося. Я можу купити собі якусь дешеву річ раз на півроку, але це тільки якщо я зі своєї зарплати накопичила. Свекруха дізнається все: де я її купила, за якою ціною, і чи не зашкодило це спільному бюджету. Потім свекруха накрутить чоловіка, і він з роздратуванням все висловлює мені зі словами: «Скромнішою треба бути».

Як далі жити? Мама чоловіка стала просто нестерпною. Невже я маю і далі так жити, тому що сирота, тому що не маю підтримки, тому що мені нема куди йти…

Фото ілюстративне – scutterstock.

facebook