Навесні нам жилося дуже складно, я сиділа в декреті, працював один чоловік.
Ми живемо в квартирі з свекрухою, свекра не стало давно. У мого чоловіка ще є рідна сестра, але вона живе з сім’єю в квартирі чоловіка на окраїні нашого міста.
5 років тому ми зібралися на сімейну нараду і вирішили, що ця квартира належить свекрусі, моєму чоловікові та його сестрі в рівних долях. Оскільки їй є де жити, то ми сплатимо їй третину вартості квартири, доглянемо свекруху, а ця квартира залишиться нам. Усі зраділи і погодилися.
За ці роки ми віддали Вікторії всі гроші і жити стало легше.
Та в кінці лютого життя наше дуже змінилося, важко було усім.
Тоді свекруха сказала, що їде на заробітки в Португалію, у неї подруга там вже живе та працює давно. Ми усі раділи, бо знали, що це усім нам допоможе.
В кінці тіла свекруха повернулася з-за кордону. Вона дала нам і своїй доньці по 2 тисячі євро. Мама чоловіка сказала, що це все. що їй вдалося заробити, а тисячу євро вона залишила собі.
Ми були їй безмежно вдячні, адже у такий важкий час це дуже великі гроші для нас.
А минулого тижня я прибирала і випадково в серванті знайшла згорток з грошима, а на ньому написано почерком свекрухи “5 тисяч євро для Вікторії”.
Я про це ще ні чоловікові, ні свекрусі не сказала. Навіть не знаю що робити і як тепер ставитися до мами його. Хіба це правильно? Ми її маємо доглядати, а гроші доньці, виходить.
Фото ілюстративне.
