Ми з чоловіком разом вже 20 років, у нас чудова родина, живемо в основному дружно. Нещодавно ми святкували мій ювілей, 45-річчя. Нічого особливого не робили, запросили мою маму і маму мого чоловіка, прийшли також діти – наші дочка і син.
І все б було добре, якби за столом свекруха не почала говорити про допомогу, яку отримує від нас. Оскільки для моєї мами це стало новиною, то слова свекрухи її дуже зацікавили, і вона перепитала, про що йде мова.
А свекруха розповіла, що вже майже шість місяців хворіє і ми їй щомісяця віддаємо по 10 тисяч гривень на лікування.
До кінця вечора мама сиділа мовчки, я відразу зрозуміла, що вона образилася, а потім мені все виловила, що ми, мовляв, їм неоднаково допомагаємо.
Маму зачепив той факт, що я рідній матері не допомагаю, а свекрусі гроші даю, і то не малі. Вона нагадала, що це саме вона колись давно нам квартиру допомогла купити, а не мама зятя, якій ми зараз так охоче допомагаємо.
Так уже вийшло, що залишилися у нас із чоловіком тільки мами, обидві живуть окремо і обидві вже давно сидять на пенсії.
Після одруження ми жили на орендованій квартирі. А потім у свекрухи не стало мами, чоловікові у спадок дісталася її однокімнатна квартира. Її ми продали, мої батьки додали нам приблизно третину суми, якої бракувало, і ми купили трикімнатну квартиру, в якій досі живемо.
Рік тому наша дочка вийшла заміж, вирішила з чоловіком брати квартиру в кредит, поки однокімнатну, а далі видно буде. Наразі донька в декрет збирається, вирішили з чоловіком, що молодим у цей час допомагатимемо.
А ще раніше ми домовилися і про допомогу обом мамам, однаково. Оплачуємо їм комуналку та по дві тисячі виділяємо на місяць кожній. Тож говорити про те, що літніх батьків ми залишили без підтримки, не можна.
Але кілька місяців тому свекруха занедужала, лікування дороге, потрібно по 10 тисяч на місяць. Ми вирішили, що будемо давати їй ці гроші, але моя мама про це нічого не знала, їй ми продовжували давати обіцяні дві тисячі.
А тепер мама про це дізналася, і нам спокою немає. Я пояснила їй, що якби з нею таке сталося, ми б не роздумуючи їй допомагали.
Але мама стоїть на своєму – якщо вирішили допомагати однаково, то допомагайте! Каже, якщо на сваху витрачаєте, так і на мене витрачайте. Порівну, то порівну. Бо виходить, що мама чоловіка дорожча, ближча і рідніша.
У нас просто немає таких грошей, щоб мамі давати на її примхи. А нещодавно мама й озвучила: я на квартиру гроші давала, а ви…
– Порахуй, – радить подруга, – скільки років ви вже оплачуєте їй комуналку, скільки років ви по дві тисячі на місяць їй підкидайте. Ось прямо з калькулятором сядь з нею і порахуй, що ті гроші, що вона вам на житло давала, ви вже відали, може щось зрозуміє?
Не впевнена, що зрозуміє? І що нам робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.