fbpx
Життєві історії
Свекруха працює позмінно, і тому я дочекалася, коли свекри будуть на роботі і вирішила зробити їм сюрприз. За один день все зробити було неможливо, але кухня і санвузол блищали. Але сюрприз був не дуже приємний – мене не те що не похвалили, а тут же почалися претензії: ніхто не міг знайти що і де лежить. До того ж я повикидала мотлох: тріснуті чашки, старі рушники. Цього мені не пробачили

Я змалечку була привчена до чистоти, у нас вдома завжди був порядок: речі – на поличку, брудне – помити, пил – протерти. Я собі і не уявляю, що у нас в раковині є немитий посуд чи біля дверей стоїть брудне взуття.

Зі своїм чоловіком я познайомилася в інтернеті, живемо в сусідніх містах, в одній області, 25 км один від одного. Довго листувалися, я закохалася по вуха. Він – молодший син своїх батьків з багатодітної сім’ї (всього їх 5, але старші вже роз’їхалися), і живе з ними. Спочатку в якості нареченого він приїжджав до мене, а потім, вже коли вирішили одружитися, він привіз мене в свою трикімнатну квартиру.

Я була ошелешена, уже немає маленьких дітей, але чому такий бардак? Все валяється, кухня жирна, заяложена, підлога аж сіра від бруду, гора брудного посуду, стільки ганчірок непотрібних навколо розкидані! Але найгірше – це запах. У будинку живуть два кота, лотки повні, та й поруч з лотками неприбрані купки. Ніколи б не подумала, що повернуся сюди в якості другої господині.

Батько був на роботі, а по дому ходила мати мого майбутнього чоловіка, в пошарпаному халаті. Нічого не сказати – вона привітна, вечерю готувала до приходу свого чоловіка, потім нас за стіл посадили для знайомства. Їжа звичайна – картопелька, сальце, оселедець, котлетки. Але дивлячись на весь цей бруд навколо, їсти мені зовсім не хотілося.

Але переїхати до них після скромного весільного вечора все ж нам довелося. У нас жити ніде: стандартна двокімнатна, в одній кімнаті тато з мамою, в іншій – моя сестра, а у свекрів простора трикімнатна квартира. У моєму місті мене нічого не тримає – я студентка-заочниця, а от чоловікові кидати роботу не можна, тим більше вона так близько до будинку. Але він початківець, кар’єра тільки починається, тому наймана квартира нам поки не по кишені. Розрахували, що приблизно через рік-два, ми вже зможемо взяти квартиру в кредит.

Нічого не поробиш, треба було закатати рукави і братися за прибирання. Свекруха працює позмінно, і тому я дочекалася, коли свекри будуть на роботі і вирішила зробити їм сюрприз. За один день це було зробити неможливо, але кухня і санвузол блищали. Але сюрприз був не дуже приємний – мене не те що не похвалили, але тут же почалися претензії: ніхто не міг знайти що і де лежить. До того ж я повикидала мотлох: тріснуті чашки, старі рушники. Цього мені не пробачили.

Ввечері вдома мені було непереливки. Мене попросили «не лізти в чужий монастир зі своїм статутом». Мовляв – хочеш, дотримуйся в своїй кімнаті порядку, що, до речі, я і роблю. Мені було дуже прикро, чоловік ледве заспокоїв, а свекри навіть не вибачилися.

До того ж через два дні на кухні знову був бардак. Я нам з чоловіком готую окремо, мию тільки свої тарілки і каструлі, купила електрочайник в свою кімнату для чаю-кави.

Одного разу я вирішила підійти до ситуації хитріше. Щось розговорилася зі свекрухою про домашнє господарство. Стала їй розповідати, які і для чого краще купувати засоби, так щоб особливо не напружуватися під час прибирання. Вона байдуже мене вислухала і сказала: «Яйце курку не вчить!». Не знаю, що на мене найшло, але я не витримала: «Ну треба ж колись прибирати цей бардак. У вас же все загиджено, смердить, купа ганчірок, не пройти і гостей не покликати».

Звичайно, цих слів мені свекруха не подарувала. Ось уже минуло 4 місяці як я в пеклі. Я не знаю, як всіх привчити хоча б до елементарного порядку. Я вже не звертаю увагу на те, що ремонт востаннє був в 90-х роках, що меблі того ж доісторичного століття, але я втомилася готувати на кухні в гумових рукавичках. Я сиджу вдома, тому що багато займаюся навчанням, намагаюся не виходити з кімнати, але якщо виходжу – всю просто трясе.

Я не розумію, як привчити дорослих людей до елементарних правил чистоти і гігієни, і чи це можливо взагалі? Для мене такі люди наче з іншого світу.

Фото ілюстративне – onliner.

You cannot copy content of this page
facebook