fbpx

Свекруха постійно робить мені зауваження, що я погана мати, найгірша дружина. Чоловік ніколи й слова їй не скаже. Вона постійно говорить, що ми рано віддали синочка в садочок, але сама жодного разу не посиділа з нашою дитиною. А я буду любити свою невістку, в усьому догоджатиму їй

Я просто зовсім не розумію свою свекруху. Ця жінка завжди нас засуджує, при цьому ніяк і нічим не допомагаючи зовсім. Звідки у людини в її віці взагалі може бути стільки негативу до своїх власних дітей. Невже вона думає, що це допоможе нам і зробить життя нашої родини краще? Я дійсно дуже втомилася вислуховувати всю її критику щодо виховання моєї дитини. Каже, що ми рано віддали свою дитину в садок. Неправильно вчимо його читати. А якщо і вчимо по її методиці, то надто стараємося і не даємо відпочивати. Скільки можна? І ще мій чоловік, який не може нічого протиставити своїй матері. Це просто незрозуміло для мене і з кожним днем ​​я все більше не хочу з нею спілкуватися і бачити її.

І якби ж то вона допомагала нам чимось конкретним, а не своїми лише порадами. Насправді ж вона ні копійкою не допоможе, ні погуляє, коли ми зайняті. Критикує лише нас постійно, але при цьому каже що ми все повинні робити самі. Таке відчуття, що вона намагається виховати нас, забуваючи про загальне благо – нашого сина. Невже так важко прогулятися з онуком? Гірше йому від цього точно не стане, а так він хоча б більше часу проведе зі своєю бабусею.

Найцікавіше, що я зрідка навіть починаю замислюватися про її слова. Раптом ми дійсно погані батьки і вона має рацію? Однак кілька розмов з моєю матір’ю і подругами приводять мене до тями. І я відразу розумію, що проблеми в першу чергу в ній, а не в нас. Ми може і не найкращі батьки, тому що ніколи не займалися педагогічною діяльністю, а й явно не найгірші.

Моя мати каже, що коли я була маленькою, вони з батьком теж робили багато помилок. І незважаючи на це, я виросла хорошою людиною. У мене немає проблем з самооцінкою або будь-яких інших проблем. Я повністю здорова і добре вихована людина. І за це я можу подякувати тільки своїх батьків, які також не були ідеальні.

Подруги ж кажуть, що свекруха до мене буде мати якісь претензії завжди – без цього відносини всередині сім’ї просто не працюють. Мати кожного з їхніх чоловіків ставиться до них точно так само, як і моя до мене зараз. Це дивно, але таке відчуття, ніби це якийсь стандарт. Невже я також буду ставитися до невістки свого сина, коли він виросте, і буду знаходити в ній одні лише недоліки? Сумно подумати, що я доживу до цього часу.

Так чи інакше, але мені просто хочеться, щоб все це припинилося. Ми правда з моїм чоловіком втомилися і нам не потрібні ніякі поради, ти паче, якщо від свекрухи немає зовсім ніякої допомоги. Єдине чого ми потребуємо – час і свобода. З усім іншим ми зможемо розібратися самі.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page