Мій чоловік родом з села, там зараз живуть його батьки, до яких ми часто їздимо.
Віктор мене відразу попередив, що так буде, що він мусить допомагати батькам, тому я з самого початку знала, на що йшла.
Щоб нам легше було в село добиратися, ми навіть машину придбали. І кожної п’ятниці, як на роботу, ми мчимо в село на всі вихідні.
Мої свекри – дуже газдівські люди, у них є город, приблизно 50 соток, велика господарка, яка включає курей, свиней і навіть козу та корову. Їм дуже подобається господарювати, але їм постійно підмога потрібна.
Ми і допомагаємо. За це свекруха нам пакує повні сумки продуктів додому – і на тому спасибі!
Фінанси у батьків чоловіка є, адже вони свою продукцію на ринку збувають, і отримують за це непогані гроші.
Та ми б ніколи не дозволили собі у батьків гроші брати, адже ми розуміємо, що їм треба собі щось на старість скласти.
А от сестра чоловіка так не думає. Їй 28 років, вона незаміжня, і вважає, що батьки і досі мають її утримувати.
Живе Аліна в місті, знімає квартиру. Працює, але постійно скаржиться, що зарплата у неї невелика.
В село їздити вона не любить, працювати – тим більше. Коли не запропонуємо їй їхати з нами, у неї постійні відмовки – то вона у відрядження збирається, то термінову роботу має.
А на цих вихідних вона сама попросилася їхати з нами. Я дуже здивувалася, але думаю, може хоче дівчина батькам нарешті допомогти.
До того ж, свекруха попередила, що ми будемо збирати урожай кабачків і огірків і робити консервацію на зиму.
Приїхали ми, всю суботу працювали зранку до вечора, ледве все встигли. А зовиця сказала, що йде на річку засмагати.
Свекри це нормально сприйняли, мовляв, запрацювалася зовсім дитина, треба їй відпочити.
Мене це дуже розізлило, адже я теж працюю, і теж втомлююся, але я промовчала, вирішила, що це не моя справа.
Наробили ми закруток, лягли спати, а в неділю зранку стали збиратися додому.
Нам свекруха, як завжди, дала сумку з продуктами, а Аліні дала 20 тисяч гривень, щоб та могла на море поїхати відпочити.
Всю дорогу назад я мовчала, бо боялася, що якщо мене прорве, то я вже не зупинюся.
Як так? Якщо працювати – то нам, а якщо давати гроші – то зовиці!
У мене після цього абсолютно немає бажання їхати в село. Вважаю, що свекруха вчинила дуже несправедливо по відношенню до нас.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
