fbpx
Життєві історії
Свекруха намагалася напоумити мого чоловіка, але він нікого не слухав. Потім підключилися мої батьки. Вони нам теж добре допомагали, тато подарував нову машину. Онукам завжди купували наймодніші іграшки. Мама, бачачи, як я переживаю щовечора, коли чоловіка нема вдома, не витримала і сказала, що так жити не можна. Вона сказала – розлучайся. Інакше ми більше допомагати не будемо

В сімейному житті не завжди буває все гладко. Ми з чоловіком разом шість років. До того, як у нас з’явилися діти, ми жили на широку ногу. Чоловік непогано заробляв, плюс моя зарплата. Ми майже ніколи не їли вдома. Вдень в кафешках, ввечері в ресторані. У вихідні: розваги, кіно, клуб, концерти, театри. Я завжди могла дозволити купити собі новий одяг, хороший телефон, косметику. Часто ми вирушали в подорожі.

Все закінчилося, коли з’явилися діти. Коли народилася перша донечка, я пішла в декрет, тобто грошей в сім’ю не приносила. Плюс витрат стало набагато більше. Памперси, пюрешки, хороший одяг, приватні клініки. Я не працюю, а витрати зросли. Та й ще й квартиру взяли більшу, коли сім’я збільшилася. Природно, жити також безтурботно вже не виходило. Плюс часу ходити по кафешках – теж не було.

Але чоловік не хотів міняти свій звичний спосіб життя. Він старався для дітей, ніколи не відмовляв в покупці їм того, що я просила. Але продовжував ходити по барах і ресторанах. Він говорив, що сильно втомлюється і йому потрібно якось розслаблятися. Він почав довго засиджуватися вечорами з друзями. Дуже багато грошей стало йти на кафе. За вечір він міг залишити там таку суму, яку мені з дітьми вистачило б на тиждень.

Звичайно, що така поведінка чоловіка мені дуже не подобалася. Свекруха намагалася його напоумити, але він нікого не слухав.

Потім підключилися мої батьки. Вони нам теж добре допомагали, тато подарував нову машину. Онукам завжди купували наймодніші іграшки. Мама, бачачи, як я переживаю щовечора, коли чоловік сидить в барі, не витримала і сказала, що так жити не можна. Вона сказала: «Вистачить терпіти, розлучайся. Якщо людина не хоче змінюватися, то і не треба змушувати. А якщо залишишся, то і живіть, як хочете, ми допомагати не будемо».

Батьки не розуміли, чому вони повинні допомагати, в той час, як чоловік витрачає майже всі гроші на розваги. Я їх розуміла, але переді мною постав важкий вибір. Терпець урвався, і я пішла Розмови з чоловіком не привели ні до чого хорошого. На кілька днів він виправлявся, нікуди не ходив, проводив час з сім’єю, а через тиждень все повторювалося знову.

В один з таких днів я не витримала, забрала дітей, зібрала речі і поїхала до батьків. Давши йому подумати, що для нього важливіше. Через деякий час чоловік приїхав, сказав, що вибрав сім’ю, і гулянки свої він припиняє.

Я повірила і повернулася до нього. Мама благала мене цього не робити. Вона вважає, що чоловіки не міняються. Я ж хотіла вірити у краще, але знову помилилася. Чоловіка вистачило на місяць. Тепер я знову сиджу вечорами одна з дітьми, а чоловік приходить додому тоді, коли вважає за потрібне.

Мама, як і обіцяла, перестала мене підтримувати. Що мені тепер робити, я не знаю…

Фото ілюстративне – modernwife.

facebook