fbpx
Життєві історії
Свекруха моя – жінка вже немолода, має трьох дітей, онуків. Але доглядає за собою краще ніж я. Мати чоловіка фарбується, купує багато нового одягу, але зовсім смаку немає у цьому

Шкода, звісно, але моя свекруха – дуже непроста жінка. У неї троє дорослих дітей, які вже давно народили їй чимало онучат, у неї велика родина, але замість того, щоб якось їм допомагати, вона забагато уваги приділяє лише собі, мати мого чоловіка завжди звикла до того, що її мають усі слухати і робити так, як все скаже вона.

Свекруха й досі омолоджується, хоча вже давно на пенсії. Фарбується і одягається так, що іноді це виглядає вже аж надто смішно, адже смаку вона особливо не має. За плечима у неї два розлучення, після першого шлюбу мама мого Андрія стала щасливою власницею другої квартири. Зараз вона живе в будинку, який дістався їй від батьків і зустрічається з одним чоловіком, який на 5 років молодший за неї. Вона й досі плекає надію, побудувати собі ще щасливе сімейне життя.

Другою квартирою вона ніколи не користувалася – а вирішила забрати її у свого колишнього чоловіка з принципу, усім тоді говорила, що це плата за її найкращі роки, які вона витратила на нього. Він, так говорять люди і дехто з родини Андрія, був людиною доброю, тому й залишив ту квартиру дружині, казав, нехай для дитини буде.

Коли її діти попросили у своєї матері продати цю нерухомість, і поділити гроші між ними, щоб був стартовий капітал на покупку житла для їх сімей, то свекруха залишилася дуже незадоволеною таким проханням, і навіть ображалася деякий час на своїх дітей, адже вважала, що й так багато зробила для них. Зараз має хоч трохи дбати про себе, жити гідно і гроші на щасливу і безтурботну старість відкладати, таке розуміння у неї. Звинуватила дітей у тому, що вони хочуть, щоб вона швидше покинула їх, і заявила що всі її діти виросли егоїстами.

Приблизно так само мати мого чоловіка реагує і на інші їхні прохання. Зрозуміло, що молодим зараз гроші потрібні, допомога якась, підтримка, а тим паче, ще діти маленькі у них. Та мати відразу згадує про свої непрості молоді роки і те, що вже немолода, і каже, що діти самі вже повинні їй допомагати, нарікає на проблеми зі здоров’ям і скаржиться на життя, хоча, звичайно, ж в реальності у неї справи йдуть набагато краще.

Знаючи непростий характер матері чоловіка, ми з Андрієм намагалися ніколи і ні про що її не просити. Але моя мама, яка з нею добре спілкується, якимось чином достукалася до її совісті, і вмовила її до того, щоб вона впустила нас з чоловіком пожити в її порожню квартиру, поки житло, яке ми придбали ще на стадії будівництва, не буде готове до переїзду, щоб ми перестали платити за оренду. Мама пояснювала свекрусі, що у нас немає грошей, усе вклали в квартиру, до себе вона нас взяти не може, вони з батьком мають двокімнатну квартиру, в якій з моїм братом живуть. Мати Андрія неохоче погодилася.

Спочатку свекруха робила вигляд, ніби вона рада нам допомогти, але потім показала своє справжнє обличчя, хоча ми й так добре знали, що вона за людина така. Вона буквально почала ображатися на мене за те, що ми переїхали в її квартиру. Стабільно, раз в тиждень приїжджає до нас з перевіркою, хоча ніколи не попереджає заздалегідь і я постійно стараюся прибирати, тримати ідеальну чистоту, бо не знаю, коли вона з’явиться і це дуже втомлює мене, щиро кажучи. Мати Андрія часто докоряє мені за кожну дрібницю, постійно вигадує, ніби ми їй щось поламали або зіпсували.

Що найприкріше в цій ситуації, то це те, що свекруха дала нам зрозуміти те, що найбільше збитку її квартирі було нанесено нашими з чоловіком дітьми, але так як вона любить своїх онуків, то усі зауваження за їхні витівки отримую від неї я, дітям і Андрієві вона намагається нічого не говорити. Я постійно у неї в усьому винна.

Звичайно, я розумію, що живу в її квартирі, я чужа людина для неї, і зовсім не маю на неї прав, але все одно її поведінка мені зовсім неприємна, я ж мати онуків її. Вона ніби гірше ставитися стала до мене через те, що ми зайняли її квартиру, але я не розумію, чому вона так себе поводить, адже ця квартира все одно стояла порожньою, вона просто була замкнена?

Невже невістка, яка вже подарувала їй двох чудових і люблячих онуків, і збирається народити третє дитятко, не гідна хоч крапельки поваги до себе? Що я зробила не так, щоб заслужити до себе таке ставлення? Матері чоловіка, як би не було, ці квартири дісталися легко, тому вона не розуміє, що таке, коли ти живеш в чужому домі чи орендуєш житло. Чи вона гадає, що мені дуже приємно жити ось так? Просто грошей у нас зараз немає і вибору також, тому я мовчу. Я дуже сподіваюся, що ми скоро заїдемо в свою квартиру. Нехай вона потім ображається на мене, але я теж ніколи не допомагатиму їй, навіть на старості років.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page