fbpx

Свекруха мене терпить стільки років. Вона якось дзвонила мені і просила купити їй банки для консервації, яку вона буде готувати для нас. Сказала, що мені ніколи. Вона нічого поганого не відповіла: сама пішла купила, накрутила нам на зиму. Якось вона запитала нас, чи поїдемо ми на дачу з нею садити овочі, які вона нам і закриває на зиму. Я сказала, що не хочеться. Вона поїхала сама

Свекруха мене терпить стільки років. Вона якось дзвонила мені і просила купити їй банки для консервації, яку вона буде готувати для нас. Сказала, що мені ніколи. Вона нічого поганого не відповіла: сама пішла купила, накрутила нам на зиму. Якось вона запитала нас, чи поїдемо ми на дачу з нею садити овочі, які вона нам і закриває на зиму. Я сказала, що не хочеться. Вона поїхала сама

Моя свекруха ніколи зі мною не сварилася, хоча причини на те були завжди. За матеріалами

Вона якось дзвонила мені і просила купити їй банки для заготовок, які вона буде робити для нас. Сказала, що мені ніколи. Вона нічого поганого не відповіла: сама пішла купила, накрутила нам на зиму.

Мене не стали називати поганою господинею, яка не думає про те, як правильно годувати чоловіка і дитину. Вона навіть не стала розповідати мені про користь від домашніх компотів, взяла і сама накрутила! Ми поїхали до неї і забрали заготовки.

Якось вона запитала нас, чи поїдемо ми на дачу з нею садити овочі, які вона нам і закриває на зиму. Я сказала, що не хочеться ці вихідні проводити за містом. Вона все зрозуміла, сама сіла на таксі і поїхала на дачу. Там все посадила, все зробила і повернулася назад. Вона навіть повернулася на таксі, не дзвонила синові в істериці і не говорила, що він невдячний, бо не може відвезти матір додому.

А ось з дитиною у неї окрема любов. Це ще одна тема для наших не реалізованих свaрок. Якось я залишила дочку у неї, мала знайшла десь ножиці і підстригла собі чубок. Ви ж уявляєте, як це вийшло у дитини…

Свекруха моя подзвонила мені в сльозах, пеpeлякана… Просить вибачення, каже, що сама винна, не побачила. Відвела внучку до перукаря, зробила їй нову зачіску, та й то після того, як попросила мене про це кілька разів.

Та ну і що? Волосся, як волосся. Відросте!

Навіть коли дитина засинала у неї, вона просила вибачення, бо ми заздалегідь домовлялися, що вона приведе її назад ввечері в 9.

– Нехай поспить у мене, а вранці я відведу її в садок!

– Та ви будьте спокійні, можете не прокидатися рано, один день без садка – не бiда!

– Ні-ні, ти що? Я встану, нагодую її і відведу в садок! А ввечері знову можу забрати, якщо у тебе будуть справи.

Якось вона мені сказала:

– Юлю, ти поправилась, чи що?

– Та не особливо! А чому ви запитуєте?

– Хочеш я буду вечорами сидіти з дитиною, а ти запишись в зал?

– Ой, та ні, дякую вам велике. Не треба.

– Ну дивися, якщо захочеш, я завжди готова. До речі, я Оленці носочки нові купила такі теплі, якщо вам буде зручно занесу на днях.

– Дякую, я вам зателефоную!

Варто відзначити, що я іноді буваю нетактовна. Але це не від того, що я її не люблю або не поважаю, такий мій характер. І слава богу, що вона жінка тямуща і не ображається на такі речі.

Мене якось зачeпило її зауваження з приводу того, що я погладшала, тому я так різко відреагувала на її пропозицію з приводу спортзалу. Мені навіть захотілося на мить їй грубо відповісти, але потім я прийшла в себе.

Свекруха мене терпить стільки років, за це їй треба дати премію. Вона лише акуратно подає мені нову ідею для сніданку, при цьому не дорікаючи мені в тому, що я погано стежу за харчуванням своєї сім’ї, хоча вона може цілком спокійно це зробити.

Я часто купую готову їжу, але вона ніколи не дорікала мені в цьому. Бувало, приходила до нас і бачила, що квартира не прибрана. Але вона ні разу нічого не сказала, а сама починала допомагати прибратися.

Але у мене є одне золоте правило: вона може прийти до нас в будь-який час доби, коли їй заманеться! Адже це будинок її сина, її внучки. Вона цілком вільно має дозволити собі постукати до нас о 2 годині ночі!

Але вона дуже скромна. Вона ніколи не прийде, не попередивши заздалегідь. Тому вона найбажаніший і довгоочікуваний гість у нашому домі.

Я все це бачу, бачу, як вона до мене ставиться, як вона мене поважає, саме тому я ніколи не буду скаржитися чоловікові на її дзвінки, на її закиди, навіть якщо вони будуть.

Ви запитаєте: «А хіба так буває?»

Буває, любі мої! Ви перш за все думайте про те, що ця жінка – мати вашого чоловіка. Тоді ви зрозумієте, що її образ повинен бути недоторканним, звичайно, і вона в свою чергу повинна вас поважати …

Навіть якщо вас образять словом, не поспішайте відповідати, просто подумайте про те, що це вийшло випадково.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page