fbpx
Життєві історії
Свекруха дуже зраділа, коли ми погодилися фінансувати її прибудову в селі, каже  – а я тоді її на вас і оформлю. Так буде справедливо: доньці квартиру, вам частину будинку. Впоралися з будовою за рік, і тут з’явилася сестра чоловіка, яка навіть не питаючи у нас дозволу, приїжджає відпочивати до матері

– Коли сестра зібралася заміж 4 роки тому, – розповідає Тетяна, – то свекруха вирішила залишити дочці свою двокімнатну квартиру. Тарас, зрозуміло, був не дуже цим задоволений, але квартира мамина, не посперечаєшся.

– Я маю намір перебратися в бабусин будинок за містом, – оголосила своє рішення Галина Олександрівна, – підремонтую будиночок, займуся господарством.

Галина Олександрівна тоді якраз вийшла на пенсію. Будиночок, який дістався їй від її мами, був з газом і водою, каналізація своя, ділянка цілком доглянута, адже про будиночок ніколи не забували, використовуючи, як дачу. Єдиний недолік – він був маленьким.

– А давайте зробимо прибудову, – запропонувала Галина Олександрівна і синові, і дочці. Буде просторий будинок, від міста недалеко – будете приїжджати, так відпочивати. Свіже повітря, ліс з грибами поруч, озеро…

Зовиця Надія відмовилася відразу. Адже треба ж гроші вкладати і сили. Надя сказала, що вона село терпіти не може, так що вся метушня по дому – без неї. А чоловік Тетяни погодився.

У них і кошти були, жили молоді в квартирі Тані, син підростав, незабаром і сама Тетяна розраховувала на роботу вийти. І накопичення у них деякі були. Порадилися разом і відповіли Галині Олександрівні, що вони будуть вкладатися в прибудову.

– От і добре, – зраділа свекруха, – а я тоді її на вас і оформлю. Так буде справедливо: доньці квартиру, вам частину будинку.

Про те, що це все одно не дуже справедливо, раз прибудову будуть робити на їхні кошти, а квартира сестрі залишилася даром, Тарас здогадався, але промовчав, заради миру в сім’ї.

– Ми все зробили за рік, – каже Таня, – дві кімнати, наша і дитяча, кухня невелика, зате своя, ванна з туалетом і коридорчик. Ще й з боку половини свекрухи прибудували санвузол, щоб їй зручно було. Влітку приїжджали у відпустку, взимку на вихідні, та й одні вихідні в місяць намагалися там проводити круглий рік. І навіть Новий рік зустрічали у себе з друзями, а ялинку ставили прямо на ділянці.

Тетяна і Тарас закупили в прибудову всі необхідні меблі, відвезли постільну білизну. Вийшов будинок на двох господарів. У свекрухи кімната і кухня, у них – свій простір.

– На початку літа приїхали, – згадує Таня, – а у нас в дитячій склад речей зовиці: коляски, іграшки, пакети якісь, а ліжка сина просто немає.

– Надя приїжджала, – пояснила свекруха, – у них в квартирі зберігати речі ніде. А ліжечко вона тимчасово взяла для своєї дочки. Їй спати ні на чому, куплять своє і повернуть, ви ж все одно не постійно тут живете.

Тетяна відразу сказала свекрусі, що речі, віддані без відома господарів, треба повернути на місце і більше так не робити. І не треба перетворювати їх прибудову в склад мотлоху, зайвого в міській квартирі дочки. Тарас підтримав дружину.

– Ось ви як, – образилася Галина Олександрівна, – я до вас з добром, оформила на вас частину свого будинку, а ви тепер мені умови ставите?

– Мамо, – сказав Тарас, – ти не частину свого будинку оформила на нас, а нашу частину, в яку ми гроші вкладали.

Але Галина Олександрівна і слухати нічого не хотіла.

– Не було б куди вам вкладати, якби я не дозволила. До того ж я на вас ще й частину землі відписала.

Але ліжко до наступних вихідних на місце все ж повернули. Відпустка у подружжя в цьому році припала на травень місяць. Вирішили 3 тижні провести в селі на дачі.

– Приїхали, – каже Таня, – а наше місце зайняте. Надя з дитиною вирішила у мами погостювати і затишно розташувалася в наших кімнатах. І відмовилася перебиратися на половину своєї мами.

– Нам там з дочкою буде тісно, ​​– сказала зовиця, – та й що я, у своєї матері погостювати не маю права? Хто першим встиг – той і молодець.

І Галина Олександрівна підтримала дочку, сказавши, щоб син з невісткою і внуком приїжджали через тиждень. Тарас в той день мамі сказав все, що думає про цю ситуацію, а через тиждень приїхав і врізав в прибудову нові замки, а потім ще раз, тому що замки виявилися зламаними: «Надійка з чоловіком приїжджали на вихідні, треба ж їм десь спати».

– Ну і що з ними робити, – каже Тетяна, – просто приїжджати на відпочинок в будинок свекрухи перехотілося. І так Тараса обділили житлом, так тепер ми ще й фінансово вклалися, щоб Надя без проблем з чоловіком могли відпочивати на природі, навіть не питаючи у нас дозволу.

Подружжя готують документи на розмежування ділянки і продаж своєї половини будинку, благо вхід зробили окремий від Галини Олександрівни. Звичайно, і Тарас, і його дружина розуміють, що швидше за все після такого кроку, з родинними відносинами буде покінчено.

Але ж і те, що зараз відбувається – не назвеш теплим спілкуванням між матір’ю і сином, між сестрою і братом.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page