Моя свекруха дуже шкодує свого сина. Коли не прийде, починає говорити, що він працює важко з ранку до ночі схуд, погано харчується, одяг на ньому брудний.
Мама Івана ніби й шепче тихенько, але робить це спеціально, щоб почула все я. І ніби вона мені нічого не говорить, але ці докори робить так, спеціально, щоб почула я.
Коли я в декреті сиділа вона приходила до нас часто, але не тому, щоб допомогти мені з дитиною, чи погуляти з коляскою, а подивитися, як живе її син, чи добре його готують, чи висипається він, чи шкарпетки цілі. І знову продовжувала свою пісню: нехороший сніданок, не шкодуй на себе грошей, бо ніхто не пригляне так за тобою, як рідна мати і все в такому дусі.
Ми ще кредит за квартиру виплачуємо, то мама ходить і шкодує чоловіка постійно, що він тягне всю сім’ю.
Мені, звісно, образливо, хоча я мовчу.
Справа в тому, що в моєї свекрухи ще є рідна донька, вона сидить вдома вже чимало років, ось другий декрет у неї закінчився, а вона й не збирається виходити на роботу. Каже, я всю себе присвячую дітям, зараз вони в школу підуть, їх потрібно водити, забирати, домашні завдання виконувати. І свекруха так шкодує свою доньку, що й словами не передати, хоча там теж один чоловік працює багато років.
– Доню, дай нехай він відчує себе батьком, нехай встає вночі до дітей, коли приходить з роботи, веди дітей до нього в кімнату, а сама йди відпочивати, а на вихідні дні приїжджай до мене одна, поспиш, поїсиш, а він нехай там трохи сам справляється і з готуванням, і з прибиранням.
Виходить, свою доньку шкода, а мене ні. Не знаю, чи довго я ще буду мовчати, але мені вже набридли такі повчання. Чоловік, звісно, мовчить, каже, щоб я не звертала уваги. Але чому його мама щоразу, коли приходить в наш дім, постійно мною незадоволена? Зате свою доньку шкодує завжди.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
