Мами у мого чоловіка вже немає давно. Залишився лише батько. Степан Дмитрович вже давно немолодий чоловік і має дуже непростий характер.
Свекор ніколи не допомагає нашій родині і навіть зі святами ніколи не вітав. Може з легкістю забути про день народження свого власного сина, або привітати його тільки на словах, а про день народження наших дітей і не згадає ніколи. І справа не в роках, це не те, щоб він старий, він ніколи на це не зважав.
Зате коли свято у нього, то він відразу згадує про існування свого сина, мене і онуків: відразу просить, щоб ми приїхали до нього і чекає привітань та уваги. Просить мого чоловіка Дмитра про дорогі подарунки: фотоапарат, телефон, хорошу техніку для дому.
Я таких дорогих подарунків навіть своїм батькам ніколи не дарувала і не можу цього зрозуміти. Гаразд би він просто не хотів приймати участі у нашій родині, але він постійно просить величезних витрат на свої дні народження і йому все одно, що нам потрібно піклуватися про двох дітей. А для нього це норма.
Останнього разу, коли він нас запросив до себе, то батько сказав, що вже не дуже гарно бачить, просив купити йому гарний телевізор. А я сказала чоловікові, що досить, ми подаруємо йому 400 гривень, точно стільки ж, скільки я подарувала своїй мамі в цьому році. Так свекор образився на нас після цього, довго не телефонував, навіть зі своїм сином не хотів спілкуватися.
А нещодавно сам зателефонував Дмитрові, сказав, що вже старенький він, має маленьку пенсію, хоче жити з нами. І я б не проти, але мене засмучує його характер. Що мені робити, як прийняти правильне рішення.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – flipboard.
