Свати вирішили, що нам треба скинутися, і купити дітям квартиру. Та я їх розчарувала, сказала, що таких великих грошей у мене немає. Вони дещо образилися на мене, але це їхня донька наполягала, що хоче жити окремо, тому вони за ту частину, яку мали, взяли квартиру в кредит, сплативши своїми грошима перший внесок. Наче все вляглося – молоді стали жити в квартирі, купленій сватами, і самі сплачували щомісячний кредит. Але зараз у них скрутне фінансове становище, і вони хочуть переїхати до мене, але я проти

Я вийшла на пенсію швидше, хоч вік ще не пенсійний. Так вийшло, що у мене в трудовій є запис про роботу на шкідливому виробництві, а це додало років до стажу і вдалося піти на відпочинок трохи раніше.

У мене є дорослий син, є своя квартира, тому я вважала, що зможу нарешті відпочити. Перший час так і було, але гроші, які я мала відкладені, швидко закінчилися, і мені знову довелося шукати роботу.

Подруга знайшла мені непогане місце – гардеробниця в центрі дозвілля. Працюєш пів дня у вечірній час і отримуєш непогану надбавку до пенсії. Весь час з людьми, так що мені сподобалося.

Тут мій син вирішив одружуватися, привів додому наречену – знайомитися. Не можу сказати, що дівчина мені не сподобалася категорично, але і якоїсь особливої симпатії майбутня невістка у мене не викликала.

Та відмовляти сина я не стала, хоче – нехай одружується. Але виникла одна проблема – молодим не було де жити.

У мене квартира двокімнатна, і я спочатку запропонувала, щоб вони у мене пожили, я б їм виділила окрему кімнату, а на спільній кухні вже якось би розмістилися. Але невістка не захотіла жити зі мною.

Свати вирішили, що нам треба скинутися, і купити дітям квартиру. Та я їх розчарувала, сказала, що таких великих грошей у мене немає.

Вони дещо образилися на мене, але це їхня донька наполягала, що хоче жити окремо, тому вони за ту частину, яку мали, взяли квартиру в кредит, сплативши своїми грошима перший внесок.

Наче все вляглося – молоді стали жити в квартирі, купленій сватами, і самі сплачували щомісячний кредит.

Але зараз ситуація змінилася, невістка народила дитину, пішла в декрет, і тепер працює один син. Його зарплати не вистачає для того, щоб і сім’ю утримувати, і кредит сплачувати.

Тому вони вирішили, що свою квартиру вони на якийсь час здадуть в оренду, щоб сплатити швидше борг, а самі з дитиною переїдуть до мене.

Але я їм відмовила, бо тепер у мене ситуація змінилася – в моєму житті з’явився чоловік, і ми плануємо з ним з’їхатися. Будем жити у мене.

А що, я молода жінка, мені лише 60 років. Невже я не маю права бути щасливою?

– Ти ж нас сама до себе кликала, ми розраховували на твою допомогу, мамо, – образився син.

Він каже, що свекри так багато їм допомогли, а я навіть не хочу підтримати їх у скрутну хвилину.

Але в чому я винна? Син дорослий, і сам має вирішувати свої проблеми. Невже заради нього я маю відмовлятися від свого щастя?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page