fbpx
Життєві історії
Свати не брали участі в організації весілля, лише прийшли як гості і не більше. Буквально через тиждень після весілля, свекруха мені заявила, що весілля було нормальним, але у її сестри було краще. А потім я стала помічати щось недобре

Свати не брали участі в організації весілля, лише прийшли як гості і не більше. Буквально через тиждень після весілля, свекруха мені заявила, що весілля було нормальним, але у її сестри було краще. А потім я стала помічати щось недобре.

Мої стосунки зі свекрухою були не ідеальні. При зустрічі ми мило посміхалися один одному, а за очі теpпіти не могли. За її словами я була не тією дівчиною, яка потрібна її синові. Але тим не менше весілля відбулося. За матеріалами

Батьки чоловіка не брали участі в організації весілля, лише прийшли як гості і не більше.

Буквально через тиждень після весілля, свекруха мені заявила, що весілля було нормальним, але у її сестри було краще. До чого ці слова були? Я не знаю. Може хотіла мене зачепити цим. Я не надала значення її словам.

У подальшому сімейному житті для мене був важливим лише настрій чоловіка.

На інших членів сім’ї я не звертала увагу. Але настрій мого чоловіка прямо залежав від зустрічей з його мамою. Після них він ставав злий і зривався на мені. До мене з’явилися претензії.

Пізніше я зрозуміла, що свекруха йому наодинці розповідає, яка я погана господиня, обговорює мою зовнішність і характер. Згодом чоловік охолов до мене. Але я, як і раніше, хотіла зберегти сім’ю. Але мої спроби були безуспішні.

Ми розійшлися.

Через тиждень після розлучення я дізнаюся про те, що я в очікуванні. Дитина була довгоочікуваною. Я вирішила народжувати. З чоловіком ми так і не помирилися. Він дуже змінився. Але з часом зник з мого життя. Свекрусі теж був не потрібен онук.

І ось через кілька років настав той самий момент, який я так довго уявляла. Мені подзвонила свекруха. Я була в шоці від дзвінка. Не раз представляла цей момент і репетирувала, що казатиму.

Але піднявши трубку я розгубилася. Я почула тихий голос, який просив у мене вибачення. Свекруха тихо шепотіла слово «вибач, вибач нас, будь ласка, заради Бога.». Я відповіла, що не тримаю зла і давно пробачила.

На той момент так це і було. Але свекруха говорила лише слова «вибач». Я поцікавилася, чи все у неї добре. Але у відповідь нічого не почула, тільки гудки у слухавці.

На наступний день я поцікавилася у нашої спільної знайомої про життя колишніх родичів. Виявилося, що колишня свекруха лежить у лікарні. До неї рідко хто приходить.

Колишній чоловік давно живе в іншому місті, має хорошу роботу, можливості, квартиру, машину. Але як і раніше самотній. Не зміг побудувати своє особисте життя.

Мені їх стало шкода. Ми зібралися разом з сином і поїхали в лікарню. Зайшовши в палату, ми побачили маленьку худу бабусю. У неї набігли сльози. Вона встала на коліна.

Ні, вона не була божевільною, просто виявилася нікому не потрібною. Син давно вже забув дорогу до своєї матері і тепер вона виглядала дійсно нещасною жінкою.

Коли ми йшли я почула від неї, що їй тепер легше жити і може спокійно відійти. А я пообіцяла до неї прийти знову.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook