Свого єдиного сина ми одружили три роки тому. Тепер я зрозуміла, яку помилку зробила, але вже пізно щось міняти. Просто пишу те, що мене турбує, може комусь це допоможе не зробити таку ж помилку.
Ми з чоловіком далеко не багачі, але і бідними нас не назвеш. У нас є своя трикімнатна квартира, є автомобіль. Я працюю викладачем в ліцеї, заробляю не багато, а ось мій чоловік постійно крутиться, це він в нашій родині основний годувальник.
Син тільки народився, а мій чоловік відразу почав складати гроші йому на квартиру. Олег у нас виріс чудовим хлопцем, закінчив університет, знайшов роботу, уже сам непогано заробляє, але ж не на житло чи машину, про це ще говорити рано.
На останньому курсі університету син почав зустрічатися з дівчиною. З його розповідей ми зрозуміли, що Зоряна теж єдина дитина у своїх батьків, самі вони з села, але люди доволі заможні.
Коли вже справа дійшла до весілля, ми познайомилися і з дівчиною, і з її батьками. Люди, начебто, непогані, ми подумали, що не нам з ними жити, тому стали планувати весілля і те, де будуть жити молоді після одруження.
Сваха гордо заявила, що вони з чоловіком купили квартиру своїй доньці, тому молоді будуть жити там. Ну що ж, якщо вони так вирішили, ми сперечатися не стали, хоча у нас теж були гроші на квартиру для сина.
Перед весіллям ми пішли оглядати житло, яке купили свати. Квартира двокімнатна, в новобудові, нам сподобалося планування. Але треба було ще багато всього доробити, і меблі майже всі купити.
Щоб молодята відразу могли заїхати в своє гніздечко, за місяць ми все в квартирі доробили. Витратили ми на доробляння ремонту і меблі не мало-не багато, а 15 тисяч доларів. Сваха казала, що квартира коштувала 30. Ще 15 у нас було, і ми купили сину машину.
Вони одружилися і стали жити. У нас рік тому внук народився. Але в чому, власне, проблема – сваха не любить, коли я до дітей в гості приходжу, хоча сама вона там днює і ночує під приводом того, що вона допомагає доньці з дитиною.
А коли я після роботи інколи захожу, вона скоса на мене дивиться. То ж я посиджу на краєчку дивана пів годинки, і збираюся додому.
Днями я прийшла в обід до невістки, син ще на роботі був, а я хотіла дитину побачити. Сваха ходить по їхній квартирі в домашньому халаті як повноправна господиня – готує щось на кухні, пере, білизну на балконі розвішує, а мене чаєм пригостили, і все.
Син повернувся з роботи, навіть на кухню не зайшов, відразу шмигнув в свою кімнату. Бачу, що і він не почуває себе повноправним господарем в цій квартирі, де постійно в халаті розгулює теща.
По суті, квартира йому не належить, невістка її мала як дошлюбну. То ж виходить, що ми свої гроші вклали в чуже майно.
Дуже шкодую тепер, що так необачно вчинила. Мали ми з чоловіком намір купити для сина квартиру, гроші були, от треба було робити так, як задумали.
А що тепер можна змінити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
