fbpx
Життєві історії
Сусіди і знайомі дивувалися, як я можу дружити з жінкою, яка забрала в мене чоловіка. Якось вранці Люба подзвонила мені і запросила мене до них в гості, я погодилася. До люби приїхав брат, ми просиділи весь вечір і тепер я дружина брата своєї суперниці

Одружилися ми з Стасом швидше не через велике кохання, а тому, що нам обом було під тридцять, у кожного вже давно не було ніяких стосунків, то ж ми вирішили, що без шаленої любові, але на основі теплих дружніх почуттів, можна створити міцну сім’ю.

Але те, що сталося далі в моєму житті, могло трапитися хіба в якомусь серіалі. На той час з Стасом ми прожили разом чотири роки і жили непогано, правда, дітей у нас  не були. Все йшло чудово, поки в один прекрасний момент чоловік не заявив мені, що покохав іншу і йде до неї.

Спочатку я не повірила і вирішила, що це якийсь жарт. Але Стас і справді тут же став збирати речі. Влаштовувати йому емоційний концерт я не збиралася. Я була ошелешена його вчинком і Стас це бачив. Подолавши емоції, ми з ним проговорили всю ніч. Він довго просив вибачення. Пояснював, що зустрів ту жінку зовсім недавно і не хоче мене обманювати. І без неї жити теж не може.

В якійсь мірі я його розуміла. Між нами таких сильних почуттів ніколи не було. Якщо йому пощастило, що ж. Я вирішила, що краще нехай будуть дві щасливі людини, ніж троє нещасних, про що Стасу і сказала. Розлучилися ми швидко і тихо. Я ще не знала, як буду жити далі і що, взагалі, мені робити, але розуміла, що так для всіх буде краще.

А на наступний день в мої двері подзвонили. «Я – Люба» – представилася жінка, яка стояла на порозі. «Це до мене пішов ваш чоловік. Ось хотіла вам спасибі сказати за те, що зрозуміли і пробачили». Спочатку я здивувалася, а потім ми розговорилися, навіть чаю попили разом.

Потім Люба запросила мене до себе в гості. І в обумовлений день я взяла і прийшла. Не тому, що хотіла зіпсувати їм життя, як подумали багато, просто до Стаса я дійсно відчувала дуже теплі почуття. І Люба теж мені щиро сподобалася. Ми почали спілкуватися.

Сусіди і знайомі дивувалися, як я можу дружити з жінкою, яка забрала в мене чоловіка. Але сприймати Любу в такому ракурсі у мене просто не виходило. «Лесю, приходь увечері, до мене брат приїхав, я стіл хочу накрити, посидимо, поговоримо» – подзвонила мені якось вранці Люба. Само собою я прийшла. Максим, її молодший брат, виявився хлопцем дуже приємним. Після застілля він пішов проводжати мене додому.

Потім дізнався у Люби мій номер телефону і почав дзвонити. Якось непомітно ми почали зустрічатися. Спочатку просто дружили, потім ця дружба переросла в щось більше.

Я, нарешті, зрозуміла Стаса. Зрозуміла, що таке чекати кожної зустрічі та як це, коли хочеться бачити іншу людину поруч з собою кожну хвилину. Цієї весни ми з Максимом одружилися, зараз я дуже щаслива. Впевнена, що зробила тоді правильно, коли відпустила чоловіка до іншої. Не дарма кажуть – коли одні двері зачиняються, відчиняються інші.

Фото ілюстративне – scoopalley.

facebook