У нас є гарний будинок в селі, який знаходиться у 5-ти кілометрах від обласного центру. Можна сказати, що ми практично живемо в місті. Я молодша донька. У мене є старша сестра Валерія.
Коли ще був здоровий наш батько, він їздив на заробітки і купив сестрі однокімнатну квартиру в місті, щоб у неї був свій кут, коли вона вийде заміж. А потім тато занедужав, і мені таку ж квартиру, як сестрі, купити не зміг. Батьки пообіцяли мені, що будинок, в якому ми живемо, вони перепишуть на мене.
Проте далі обіцянок справа не дійшла. Два роки тому сестра вийшла заміж і пішла жити з чоловіком в квартиру, яку придбали для неї наші батьки. Але практично відразу у її чоловіка з’явилися проблеми з роботою, їм дуже потрібні були гроші, тому старша сестра з чоловіком оселилися у наших батьків, а квартиру вони вирішили здавати заради грошей.
Мама дуже зраділа цьому, адже батько хворіє і біля хати завжди потрібні чоловічі руки. Зять ніби не лінивий, до роботи береться. Сестра чекає дитину, мама весь час бігає біля неї. А мені це не подобається, її чоловік створює нам всім дискомфорт. Мало того, що я вранці навіть в піжамі не можу пройти на кухню зварити каву, так він часто критикує мене.
Коли зять висловився, що я не вмію модно одягатися, а мій макіяж схожий на сільський, я не витримала і сказала сестрі, що не маю наміру все це терпіти. Він мені ніхто, живе в нашому будинку, так нехай поводиться відповідно або їде до своїх батьків. Сестра образилася, розплакалася, сказала батькам, що я їх виганяю, на що ті бурхливо відреагували. Мама сказала, що я безсовісна, що довела сестру до сліз, а вона в очікуванні.
Але що мені робити? Мене ніхто не хоче слухати. Чому я повинна терпіти витівки і образи чужого мені чоловіка? Переїхати мені нікуди, знімати квартиру заради них я не хочу, а батьки бояться слово сказати, щоб сестру не нервувати. Ще вони бачать, що чоловік до сестри якось охолов, тому не роблять йому зауваження, щоб у нього не було приводу піти. Так мені сказала мама, додавши, що вони з батьком терплять, і я теж повинна терпіти.
Але якби це було тимчасово, то я б змогла, а так я підозрюю, що після народження дитини вони нікуди не переїдуть, тому що живуть на всьому готовому, з дитиною теж мама допомагатиме. А я буду зайва у власному домі.
Нещодавно зять сказав, що якщо мені не подобається, я повинна швидше вийти заміж і виїхати до чоловіка, на що я відповіла, що за прикладом сестри приведу його в наш будинок. Йому це не сподобалося, знову непорозуміння і образи з боку сестри. Не розумію, як чоловіки можуть жити в чужій сім’ї.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
