fbpx
Життєві історії
Старша донька зовсім не хоче розмовляти ні зі мною з батьком, ні зі своєю сестрою. Мені довелося їхати до неї додому, щоб дізнатися правду. А все почалося з того, що ми з чоловіком вирішили допомогти її молодшій сестрі

Моя донька Інна чекає на дитину і дуже хотіла, щоб моя старша донька Яна стала хрещеною мамою для її майбутньої дитини, а другою кумою запросили свою найкращу подругу. Подруга з радістю погодилася, а от Яна відмовилася. Яна взагалі перестала спілкуватися з родиною. Я їй вже багато разів намагалася зателефонувати, написати, але донька не відповідала мені жодного разу. Довелося мені самій їхати до неї додому.

Раніше діти мої були дружні, хоча Яна набагато старша за Інну, різниця у них майже 8 років. У дитинстві вони із задоволенням спілкувалися, гралися завжди вдвох, Яна дуже любила молодшу сестричку.

Згодом Яна поїхала вчитися у велике місто і там залишилася. Але все одно часто телефонувала додому своїм рідним людям, говорила з молодшою сестрою, зі мною, часто приїжджала в гості до нас. Я її дуже люблю і пишаюся нею, адже Яна сама, без сторонньої допомоги, зробила хорошу кар’єру. Рік тому вже й і молодша моя донька Інна вийшла заміж, Яна займалася організацією весілля своєї сестри. Старша донька незаміжня, працює, квартиру сама взяла в кредит, ніби як була щаслива і всім задоволена.

Ігнорувати спілкування з родиною Яна почала, коли я їй розповіла, що ми з батьком хочемо придбати житло для Інни. Вони з чоловіком чекають на другу дитину, житла свого не мають. Донька в декреті, а зять має маленьку заробітну плату. Тому можливості купити квартиру, навіть у нас в маленькому містечку, у них немає.

Ви не подумайте, я люблю свої дітей однаково, для мене немає різниці між ними. Я думала, Яна порадіє за нас, підтримає коли їй розповідала про квартиру, а вона відразу образилася, наче її підмінили миттєво. Образилася на всіх – і на мене з батьком, і на сестру. Їй теж не дзвонить. Сестра хвилюється вже й сама, і що з цим всім тепер робити, я не знаю.

Яна живе в місті, людина доросла, добре працює, має високу зарплату, платить кредит, не розумію, чого їй ображатися? Ми з чоловіком всяко їй допомагаємо також, а якщо колись буде можливість, то й і їй допоможемо грошима.

Ціни на житло в великому місті нам з чоловіком не по кишені, а в нашому невеличкому, можемо придбати маленьку однокімнатну квартиру, ми ж не хороми купуємо, Інні з двома дітьми там місця буде мало, але трохи грошей відкладуть і згодом продадуть цю і куплять собі більшу.

Яна сама захотіла жити у великому місті, її ніхто не просив її, щоб вона сама йшла з дому. Інна залишилася з нами вдома. Живуть під боком у всьому нам з чоловіком допомагають завжди, ніколи не відмовлять, коли звертаємося з якимось проханням, на всі свята в гості приходять. Інна вже не працює, в декреті, їй потрібна наша допомога, не розумію чому Яна так ревнує? Ніколи не відмовляли в допомозі, завжди намагалися з чоловіком допомоги і старшій і молодшій донькам одинаково. Яну вивчили, дали гарну освіту, влаштували у великому місті, що ще хотіти? Щиро кажучи, у мене в голові не вкладається, що гроші можуть бути важливіші, ніж сімейні відносини. Як помирити своїх дочок тепер, я зовсім не знаю?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page