Старша донька днями мені з Польщі зателефонувала, і попередила, щоб я більше сусідку Настю і в хату навіть не пускала. Бо до неї дійшли чутки, що Настя претендує на наш будинок. Через кілька годин мене набрала і молодша донька, і словами старшої сестри теж повторила те саме. Доньки мої додому повертатися не збираються – ні одна, ні друга. Але бояться втратити спадщину, тому вимагають, щоб я вже, зараз, зробила дарчу на них двох, щоб бува Насті нічого не дісталося

Старша донька днями мені з Польщі зателефонувала, і попередила, щоб я більше сусідку Настю і в хату навіть не пускала. Бо до неї дійшли чутки, що Настя претендує на наш будинок.

Через кілька годин мене набрала і молодша донька, і словами старшої сестри теж повторила те саме.

Діти мої пороз’їжджалися по світу. Молодша донька, Галина, зараз в Греції живе, і додому повертатися не збирається. В свій час це я її туди забрала, бо я сама багато років була заробітчанкою в Греції.

Чи думала я, що маючи 2-х доньок, на старість я залишуся зовсім одна? У мене дім величезний, а жити в ньому нема кому, ось така іронія долі.

Я коли їхала на заробітки 25 років тому, мені тоді було 45, дочки мої вже на виданні були, я заради них і поїхала, бо жили ми дуже бідно.

Коли старша донька вийшла заміж, я і чоловіка свого забрала до себе в Грецію, думаю, нехай вже зять хазяйнує, а ми двоє більше заробимо.

Так і сталося, вдвох ми і заробляли вдвічі більше, тому такий величезний будинок вдома звели, що він став найбільшим не лише в селі, а напевно в цілому районі.

Коли молодша донька заміж вийшла, вони з зятем відразу захотіли їхати до нас в Грецію. Ми з чоловіком на той час вже непогано там облаштувалися, і без проблем їх у себе прийняли, і в усьому на початках допомогли.

Галина вже 16 років в Греції, там у них з чоловіком двоє діток народилося, то ж додому вони повертатися не збираються.

А я приїхала 4 роки тому, бо захворів мій чоловік. На жаль, врятувати його не вдалося, я стала вдовою.

Я думала, що тепер біля старшої доньки на старість голову прихилю, але Віра з чоловіком виїхали в Польщу, зятю там вигідну роботу запропонували, то ж додому повертатися він не збирається.

А я, як на зло, хворіти почала. До мене сусідка, молода дівчина Настя, стала заходити. Я її прошу, щоб вона мені то продукти, то ліки купила, і вона ніколи не відмовляється.

Настя сирота, живе з бабусею дуже бідно. Але вона хороша дівчина, добра дуже і розумна. Вчиться в університеті, але на заочному, бо мусить ще працювати, щоб забезпечити себе і бабусю.

Я до цієї дитини всією душею прикипіла, вона мені стала ріднішою душею, бо і вислухає, і допоможе, і до лікаря зі мною сходить.

А доньки мої зляться, не хочуть, щоб Настя біля мене крутилася, бо бояться, що я на неї хату перепишу.

А я їм запропонувала, нехай хтось з них додому повертається, і буде мене глядіти, на того я і будинок наш перепишу.

Проте, доньки мої додому повертатися не збираються – ні одна, ні друга. Але бояться втратити спадщину, тому вимагають, щоб я вже, зараз, зробила дарчу на них двох, щоб бува Насті нічого не дісталося.

Не думала я, що маючи двох рідних доньок, мене буде обходжувати в старості чужа дитина. Дуже прикро від цього. А ще, я розумію, що своїм дочкам я не потрібна, вони думають лише про спадок.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page