fbpx
Життєві історії
Сповідь: Це був взагалі жaх якийсь, краще все життя в “дівках” залишитися, ніж за Антона заміж

Кожна мати бажає щастя своїй дитині, і я, звичайно ж, теж. Але ось як через власну  неуважність мало не стала причиною нещастя своєї єдиної доньки, я хочу розповісти, щоб інші батьки не повторили моєї, з першого погляду, здається невинної, помилки.

З моєю шкільною подругою ми майже одночасно вийшли заміж і народили дітей – я дівчинку Оленку, а вона хлопчика Антона. Разом гуляли з дитячими візочками, благо, жили майже поруч. Потім сиділи з дітьми по черзі, щоб встигнути зробити всі справи. Та хіба мало спільного у двох молодих матусь ?!

Читайте також:  Ти пpийомна! – випaлив син дівчинці: Тiєї ночі у будинку ніхто не спав, a зранку вcе змiнилoся

Наші чоловіки теж подружилися, так що всі свята, та й взагалі вільний час проводили разом. Стали майже як родичі і часто жартували, що ось, підростуть діти, ми їх одружимо і станемо родичами по-справжньому.

Сварок і конфліктів між нами не було, може, тому, що нам ділити особливо нічого було, та й заздрити один одному теж не доводилося – матеріально ми приблизно однаково жили. Правда, як виявилося, це тільки я так думала.

А потім чоловік в гору пішов – зайнявся бізнесом, гроші з’явилися. Але ми не особливо змінювали спосіб життя, правда, квартиру побільше купили, ремонт хороший зробили, у відпустку стали за кордон їздити. Але грошима не кидались, та й, власне, їх-то великих і не було – вистачало на нормальне життя, і трохи відкладала для доньки на освіту, та й, хіба мало на що – на «чорний» день, як раніше говорили. У подруги особливих змін не було. Чоловік у неї роботу міняти не хотів, додаткових приробітків не шукав – жив, як живеться. Все повторював, що всіх грошей не заробити, а життя пройде повз.

Чесно кажучи, іноді я їй навіть заздрила, бо чоловік строго за дзвінком йшов з роботи і кожен вечір вдома проводив, а мій працював від зорі до зорі, і ще примудрявся вихідні прихопити. Коли я ображалася, він повторював, що все це для нас з донькою – хіба мало, як життя повернеться. Поки гроші йдуть, потрібно встигнути заробити.

А діти тим часом росли, дружили між собою. У всякому разі, мені так здавалося. Закінчили школу, вступили до вишу. Тут подруга і почала активно піднімати розмови на тему одруження . Вона прямо так захопилася, що вже планувати стала, де і як діти житимуть, наприклад, на її думку ми повинні були купити їм квартиру.

Я намагалася зводити всі ці розмови до жартів, мовляв, діти самі розберуться, а вона наступала. Жодної зустрічі не проходило, щоб ця тема не звучала. Чоловік теж став виявляти невдоволення, говорив, що недобре лізти в стосунки дітей і вирішувати за них, але все без толку.

Я вибрала момент і спробувала поговорити з дочкою на цю тему. Мені здавалося, що, коли вони були маленькими, то тісніше дружили, а зараз якось я Антона рідше бачу і чую, а потім і зовсім перестав у нас з’являтися. Та й подруга якось притихла – вже з місяць як дзвонити перестала.

А дочка мені відкритим текстом сказала, що «краще все життя в дівчатах, ніж за Антона заміж». Стала питати, що і чому так, вона спочатку відмовчувалася, а потім стала говорити, що він заздрісний і моторошно меркантильний – все на гроші переводить. І поводиться непорядно. Я добряче все розпитала, і вона, нарешті, стала розповідати речі, які мене просто приголомшили, в шок привели. Виявляється, Антон разом з його батьками вважав, що питання з одруженням вирішене давно, і ніяких інших варіантів навіть не розглядав і поводився відповідно.

Коли Оленка сказала, що вона до закінчення навчання навіть думати про заміжжя не збирається (промовчавши, що за Антона вона в принципі не збирається – він не подобається їй), мати Антона сказала, мовляв, особливо питати її ніхто не збирається, а батьки все вирішили .

А далі взагалі жах якийсь! Нещодавно моя подруга подзвонила і попросила її зайти до них, мовляв, вона щось для мене передати хоче. Та після занять і зайшла, але вдома був один Антон, який сказав, що мама у сусідки і зараз повернеться. Донька погодилася почекати.

І тут Антон поліз до неї цілуватися і так далі. Коли вона стала вириватися, він сказав, що нічого з себе принцесу робити, все одно вони одружуються, а тому, чому б зараз і не почати жити як чоловік і дружина. Дочка стала говорити, що їм вчитися потрібно, а не одружуватися, щоб мати свої гроші, а він заявив, що грошей її батьків вистачить їм на життя з лишком. Ледь вдалося Оленці вибратися і втекти звідти!

Питаю дочку, чому вона нам нічого не говорила, відповідає, що не хотіла засмучувати, тому що ми в таких хороших відносинах з його батьками, думала, що впорається сама з усім цим, потім ще, що соромно було … І ще, мовляв, ми ж самі весь час їх нареченим і нареченою вважали, мріяли одружити.

Нерозумна моя дівчинка! Вона думала, що ми їй диктувати будемо, за кого заміж йти!?! Як же ми винні перед нею, що вона нам не повірила! Я просила у неї вибачення за нерозумні ці слова про майбутнє весілля, клялaся, що все це було жартом або, може було, якоюсь надією, що так складеться, але тільки з доброї волі, само собою! І що ніколи б ми з батьком не пішли б проти її бажання, адже це її життя це її вибір!

Довго ми розмовляли, і я ще багато нового для себе дізналася про справжнє ставлення моєї подруги до нас. І зовсім по-іншому подивилася на деякі її висловлювання, які раніше вважала просто невдалими жартами, на заздрість, яка, виявляється, не давала подрузі і її чоловікові спокою. І синові вони навіяли, що Оленка – вдала партія і сама йде в руки, а з нею він завжди буде ситий і задоволений, так як дочка у нас одна, і ми для неї нічого не пошкодуємо.

Потім я ледь втримала чоловіка, який після моєї розповіді рвався піти і «з’ясувати стосунки» по-чоловічому. А подруга, як ні в чому не бувало, подзвонила перед святом і запросила нас в гості, сказавши, що, мовляв, «наречений» подарунки приготував для «нареченої». Тут я їй все по телефону і висловила, і попередила, що якщо Антон доОленки близько підійде, мало нікому не здасться!

Загaлом, зруйнувалась багаторічна дружба, хоча я тепер думаю, а чи була вона взагалі? Але головне – інше! Головне, що наші нерозумні жарти мало не зіпсували єдиній дочці життя! І яке щастя, що все так закінчилося, а не інакше. Як подумаю про це, страшно стає!  А Оленка нещодавно мені по секрету сказала, що їй дуже подобається один хлопець з їх групи! Дай Бог все у них налагодиться. Аби дочка була щаслива!

Джерело.

Related Post