У своїх батьків я старша дитина. У мене є сестра, молодша за мене на 11 років. Батьки дуже по-різному до нас ставляться. Розумію, що молодша дитина потребує більше турботи та уваги, ніж я, але все ж це завжди здавалося мені несправедливим.
Я народилася, коли батьки були студентами, тоді їх дуже сильно виручала бабуся, яка практично весь свій час присвячувала мені. Коли я була маленькою, батьки займалися чим завгодно: навчанням, роботою, спілкуванням з друзями, але тільки не мною.
Молодша сестра народилася, коли мамі з татом було трохи більше 30 років. Вони багато про неї розмовляли і почали готуватися до батьківства задовго до її появи. Як одинадцятирічна дівчинка, я вже тоді була здивована різним ставленням до нас.
Складається таке відчуття, що після народження другої дитини вони вирішили стати ідеальними мамою та татом. Мені ця нерівність досі не дає спокійно спілкуватися з родичами, адже всі розмови батьків закінчуються переважно розповідями про молодшу дочку, яка вона молодець і що потрібно подарувати їй на найближче свято.
Зараз мені двадцять дев’ять років, у мене є сім’я та двоє діток. Але, незважаючи на це, вся увага та допомога батька і матері досі належать сестрі. Вони допомагають їй з кожним кроком: з вступом, навчанням, покупками. Вони подарували їй машину і недавно купили квартиру. Мені ж батьки такі подарунки не роблять. У моєї родини цього немає, а мама запропонувала мені взяти участь у цих покупках.
Коли я запитала, чому мені не роблять такі подарунки, то мама відповіла: «Ти самостійна і ніколи не потребувала нашої підтримки також як твоя сестра. Вона без допомоги пропаде». Незважаючи на те, що я така «самостійна», нам із чоловіком та дітьми доводиться жити на орендованій квартирі. Ми намагаємося відкладати на власне житло, але сума, яку ми відклали, зовсім маленька і нам залишається розраховувати лише на допомогу бабусі та батьків чоловіка.
Батьки в мене вже немолоді і незабаром їм самим може знадобитися допомога. Сестрі ні до кого, крім себе, немає справи, і вона не займатиметься ними в старості. Я не знаю, як спілкуватися з батьком і матір’ю, і чи допомагати їм надалі? Мені іноді здається, що свекор зі свекрухою зробили для мене набагато більше, ніж вони…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
