Я потрапила в дуже безглузду ситуацію, про яку навіть соромно комусь розповісти. Здавалося б, молода дівчина, розумна, з величезним досвідом роботи з персоналом і людьми в цілому, але нарвалася на такі неприємності в особистому житті, які і уявити складно.
З своїм майбутнім чоловіком Романом я познайомилася на весіллі у спільних друзів. Моя університетська подружка виходила заміж і запросила мене на весілля. Я не знала, чи їхати, адже весілля було в сусідній області. Подруга запевнила мене, що проблем не буде – мене зустрінуть, винаймуть для ночівлі готель, а потім назад додому відправлять.
Я поїхала і саме на цьому весіллі я познайомилася з Романом. Хлопець виявився родичем нареченого. Він явно хотів підійти, але було видно, що дуже соромиться.
Я, будучи дівчиною не з боязких, почала розмову першою і ми познайомилися. Виявилося, що мій майбутній чоловік, працював в сфері програмування і був дуже непоганим фахівцем у своїй справі.
Після весілля ми ще деякий час спілкувалися, а потім вирішили оформити свої стосунки і жити разом. Коли ми розписалися, чоловік переїхав до мене, навіть роботу йому не прийшлося міняти, бо він сказав, що його перевели в центральний офіс.
Спочатку ми зупинилися в квартирі у моїх батьків, але проживання стало затягуватися. Я почала натякати чоловікові, що пора б об’єднувати бюджети і починати підшукувати або орендоване житло, або купувати своє в кредит.
Маючи професію програміста, чоловік напевно, заробляв чимало і я сподівалася, що він мене підтримає, але він або уникав розмов про придбання власного житла, або відповідав нечітко. Сказав лише, що не може об’єднувати бюджети, тому що не хоче говорити скільки він отримує.
Мені здалося це дивним і я вирішила дещо перевірити. Виявилося, що мого чоловіка звільнили, а не підвищили і він зараз працює на фрілансі. Ну нічого, Бог з ним, грошей менше не стало.
Просто сам факт, що він збрехав – це не дуже добре. Увечері я влаштувала йому «рознос» по повній програмі і він їй розповів, що всі зароблені гроші він відправляє мамі (яка до речі прекрасно заробляє) і та переводить йому суму на карту, яку вважатиме за потрібне для проживання.
Так він висловлює свою подяку і турботу по відношенню до неї. Я мало не впала від здивування. «Непогано влаштувався, розумник! Значить, висіти на шиї у моїх батьків і їсти за їх рахунок – це в порядку речей, а об’єднувати бюджети і оплачувати своє житло – це складно. Всі гроші мама забрала».
Підсумок цієї розповіді думаю всім зрозумілий. Чоловік зібрав сумку і поїхав до мами цього ж вечора, а я подала на розлучення. І це не було спонтанне рішення, про яке я могла пошкодувати, ні. Я чітко усвідомила, що з такою людиною життя не буде і тягнути час просто не варто.
Фото ілюстративне – freepik.
