fbpx

Сьогодні знову чоловік прийшов з роботи пізно і змучений. Так продовжувалося вже близько трьох місяців. А потім, в кишені дружини він знайшов записку, яка змiнила їх подружнє жuття

Сьогодні знову чоловік прийшов з роботи пізно і змучений. Так продовжувалося вже близько трьох місяців.

Без привіт і як справи, Ігор завaлювався на диван, про подружні розмови вже, звичайно, і мови не могло бути.

-Вечеряти будеш?

-Ні, я не голодний.

Юля в розпачі дивилася на плиту, де був запашний борщ і котлети. На очі наверталися сльoзи, для кого ж вона це все готувала.

Жінка взяла відро з сміттям і вибігла на вулицю. Їй потрібно було пройтися. Повернулася Юля десь через 2 години, але Ігор цього навіть не помітив, не спитав, де була, не хвилювався, чому так довго.

Читайте також: -Мамо, прошу, це всього лише на 2 місяці. Олена благально дивилася на маму, сподіваючись, що та ще змінить своє рішення і залишиться з дітьми, поки Олена поїде на заробітки в Польщу

За ці дві години Юля багато думала, і нарешті придумала, що робитиме далі.

З наступного дня життя Юлі змінилося кардинально. Вона записалася в салон краси, зробила нову зачіску, манікюр. Пройшлася по крамницях, оновила гардероб. Одним словом, вирішила Юля, що треба щось міняти.

Та чоловік. Здається, не помічав метаморфозів, які відбуваються з дружиною. Він і далі продовжував приходити пізно і змучений, не помічаючи при цьому, що такою своєю поведінкою дуже pанить молоду дружину.

В цей вечір Юля вийшла з квартири, нічого не сказавши своєму чоловікові. Та й навіщо, йому і так не цікаво.

Раптом пролунав дзвінок:

-Ігоре, глянь, будь-ласка, чи не забула я свій гаманець в кишені курточки.

Ігор, нічого не допитуючись, ліниво почимчикував в коридор, засунув руку в кишеню курточки, і… витягнув з неї маленьку красиву відкриточку:

«Чекаю тебе сьогодні в 20.00. в кафе «Статус». Люблю тебе, з кожним днем все більше»

У Ігора раптом земля пішла з-під ніг. Невже Юля йому зpаджує. О Боже, так ось чому на плиті більше немає борщу, а сама Юля так перевтілилася, що її важко впізнати.

Ігор глянув на годинник – 19.30. Мов ошпарений вибіг на вулицю, завів машину, кафе «Статус» тут поряд. Скільки думок прокрутилося в голові чоловіка за цих 30 хвилин, які здавалися йому нескінченними.

Ігор залетів в кафе і побачив свою дружину, яка пила каву, і здається, зовсім не була здивована його появою.

-Де він, – закpичав Ігор.

-Ось. Це – ти. Тобі адресувалася ця відкритка.

Ігор нічого не розумів, Юля йому все розповіла. Вона спеціально все так зробила, адже бачила, що чоловік в своїх клопотах перестав її помічати.

Цей вечір став переломним в житті подружжя. Ігор зізнався, що Юля дуже для нього дорога, і що він ніколи б не пробачив собі, якби втpатив її через свою зайнятість і недостатню увагу.

Олеся Біла

You cannot copy content of this page