fbpx

Сьогодні Марії виповнилося 70. Старша донечка весь день крутилася біля мами. Галина зранку встала перша. Попоралася по господарству, смачні страви приготувала, все поставила на стіл. Марію зранку привітав чоловік, зять, онуки горнулися до бабусі. Вдень сусіди забігали, частувалися та раділи за матір. А ввечері зателефонувала молодша донька, сухо привітала матір і поклала телефон. Вперше за день в очах Марії з’явився смуток. Ну чому так в житті буває

Сьогодні Марії виповнилося 70.

Старша донька, Галина, накривала на стіл. Галя ще та господиня, чого тільки вона не вміє: і зварити, і спекти, і одяг сама усім шиє. Кожна мати мріє про таку донечку.

Все життя Марія з чоловіком тримали велику господарку. Чоловік таким вже був роботящим, що влітку й в хату ніколи вдень не зайде, постійно то по господарству порається, то худобу випасає, то людям хати будує. Руки золоті мав. Марія завжди жартувала, що її Іван пів села збудував, бо кожен ґазда звав його до себе, в селі всі люди знали, що кращого будівельника в районі немає.

Було в них дві доньки: Галина та Іванка. Дві рідні сестри, але зовсім різні за характером. Батьки любили їх однаково, все намагалися ділити між ними порівну.

Роки швидко пролетіли. Іванка, молодша донька, вийшла заміж першою за міського парубка, зараз живе в місті. Мають однокімнатну квартиру. Непоганого чоловіка та синочка. Іванка характер має непростий. Любить гарно одягатися, працює в офісі, відпочивати лише за кордон їздить.

А старша, Галинка, завжди тягнулася до батьків, так і залишилася жити з ними в селі. Вийшла заміж, двічі стала мамою. А господиня яка, батьки натішитися нею не можуть, все вона встигає.

Марія з Іваном не зчулися, як постаріли, по господарству працюють мало, але все й досі ділять на двох. Як є якесь порося, то половину собі залишають, а половину зять приїжджає з міста і собі забирає. Картоплю копають, теж ділять на двох. І так в усьому.

Але Іванка до батьків в село приїжджає рідко. А останнім часом, постійно сердита, образу на сестру якусь має. Каже, що мати і дітей Галини вигляділа і гроші усі їй віддає, тому вона нічого допомагати батькам не збирається. Марія намагалася пояснити, що вона своїх доньок любить однаково, усім ділиться порівно, але меншу доньку ніяк не переконати. Та й дітей Галини гляділа, бо в одній хаті живуть, а скільки просила Іванку онука на літо привезти, так та не хотіла, казала, що там брудно скрізь і гуртків немає, не хоче, щоб її син бігав на вулиці з котами та поросятами разом. А до себе батьків в гості ніколи не звала у місто, казала, що тісно в малій однокімнатній квартирі усім буде.

Сьогодні на день народження до матері Іванка теж не приїхала. Лише холодно поспіхом привітала по телефону. Марія тішиться, що сім’я Галинки поруч з нею, усі до неї горнуться, усі люблять щиро. Але на душі у неї смуток, адже має ще одну донечку, яка чомусь віддалилася від своїх батьків. Марія не розуміє, чому так в житті буває, адже свою душу вклала в обох.

Оленка Подоляк.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – depo.

You cannot copy content of this page