– Поїсти приготую, її покличу, так вона сяде, швиденько поїсть, свою тарілку з ложкою помиє, а мою, яка поруч стоїть, залишить! І прибирання затіє, так в себе в кімнаті прибере, а в мою навіть не загляне. А кухню, коридор, і санвузол я потім сама відмиваю.
Софія Павлівна скаржилася сусідці внучку, 19-річну Катерину. Сусідка Зоя розуміюче киває, а сама думає.
Софія Павлівна раніше жила в цій квартирі великою родиною: з чоловіком Петром, дочка їхня, Ірина з двома дітьми, яких вона народила без чоловіків.
Жили дуже замкнуто, без свят, без гостей. Всіх засуджували і всім заздрили. Чоловік Софії цілісінькими днями на лавочці сидів перед будинком, і єдине, що його цікавило, це плітки. Ось сусід сумку додому поніс – вкрав на роботі. Ось Анна з онуком гуляє – дочка сама без чоловіка народила, заміж її ніхто не взяв.
Всі були у діда злодії и хабарники, він в чужому оці зауважував навіть соломину, а в своєму міг і цілий лісовий склад прогледіти.
Був у них і син, Валерій, але ні він, ні невістка, ні внучка до них не їздили. Валерій забіжить на хвилинку, коли з сім’єю приїдуть, і йде ночувати до тещі з тестем.
Зоя теж не дуже то і любила Софію Павлівну, бо кілька разів переконалася у тому, що вона не така вже й хороша, як хоче себе показати.
Весною Зоя суботник в загальному дворі влаштовувала, розбирала всюди, підмітала, квітники робила, а Софія Павлівна прибрала лише біля своїх дверей, а загальний двір нехай кропивою заростає.
Взимку було ще веселіше: треба чистити сніг. Ось Зоя і чистила за всіх.
А від Катерини взагалі ніякої допомоги. Її мами не стало, дівчинці тоді 14 років тільки було. Так і жили тихо. Катя з сусідами віталася через раз, найчастіше робила вигляд, що не помічає. Софія стара стала, з дому майже не виходить, хіба що у двір з сусідами поговорити.
Ось вона і скаржилася Зої, що робити їй доводиться по дому все, а внучка живе тільки для себе…
І дійсно, а з чого Каті якось по-іншому якось жити? Вона бере приклад з своїх родичів: жити так, щоб нікому ненароком добра не зробити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
