Я хочу розповісти про свою невістку, бо таких людей, як вона, дуже мало. Я таких просто не зустрічала.
У нас з чоловіком лише один син. Ростили ми нашого Андрія так, щоб у нього завжди все було найкраще.
Син кілька років жив окремо від нас, він доволі успішна людина, і я сподівалася, що він приведе таку ж невістку.
Одного разу син приїхав до нас і повідомив, що у нього є наречена, з якою він збирається одружитися.
Коли я її побачила, була ошелешена – дівчина мені дуже не сподобалася.
Одягнена вона була бідно і без смаку. Я завжди вважала, що людина повинна шукати собі рівню. А тут було ну зовсім не те.
Але сина відмовляти від весілля я не стала. Я просто бачила, що він дійсно дуже сильно любить цю Зоряну. Що ж, йому з нею жити, а не мені.
Загалом, я просто не захотіла псувати стосунки з своїм сином, але на душі у мене спокою не було, я просто не вірила, що син з такою дівчиною стане щасливим.
Почали ми готуватися до весілля. Поїхали знайомитися з матір’ю Зоряни і її вітчимом.
Ніби як звичайні люди, добре забезпечені. Незрозуміло: чому ж Зоряна так погано виглядає?
Загалом, зіграли ми весілля. Тижнів через два після весілля Андрій зі своєю молодою дружиною приїхали до нас в гості.
Ми з Зоряною почали накривати стіл. Ми розговорилися, і слово-за-слово вона почала розповідати про своє життя.
Чесно скажу, розповідь невістки мене ошелешила. Виявляється, її мати народила її дуже рано. З чоловіком навіть року не прожила і пішла від нього.
Зоряна їй дуже заважала, ось вона і віддала її своєму двоюрідному братові і його дружині. На певний час, на виховання.
У них якраз своїх дітей не було. А сама Анна, мати Зоряни, зайнялася собою і своїм особистим життям.
Дядько і його дружина Зоряну ніколи не кривдили, але дядько любив випити, і тому жили вони дуже бідно. Але Зоряну вони дуже любили, забезпечували, як могли.
Сваха Анна тим часом змогла знайти собі нового чоловіка. Він удочерив Зоряну.
Почали вони жити однією сім’єю. Але новий чоловік Анни так і не зміг полюбити Зоряну, так що через півтора року її знову повернули дядькові.
Мати теж до Зоряни ставилися не дуже добре: вона просто постійно нагадувала їй про першого чоловіка – адже вона була на нього так схожа.
У школі з Зоряни постійно всі сміялися: адже виглядала вона не дуже добре.
А батьки тим часом жили в своє задоволення, їздили відпочивати. Про те, що у них є дочка, вони взагалі навіть і не згадували.
Зоряна намагалася вчитися якнайкраще. Адже дядько і тітка переконали її в тому, що тільки якщо вона отримає хорошу освіту, то зможе чогось досягнути в житті.
Зоряна закінчила школу із золотою медаллю, сама вступила в дуже престижний університет.
Батьки їй в місяць надсилали всього кілька сотень гривень, і цього було дуже мало.
А з моїм сином вона познайомилася, коли вони вже на четвертому курсі університету були.
Андрій її підгодовувати став, навіть одяг їй купував. Вона йому за це була дуже вдячна. Вона просто не знає, як би без Андрія вона змогла б навчання закінчити.
Коли вона закінчила університет, її батьки згадали про неї і попросили у неї вибачення за все. І вона їх пробачила.
Як вона змогла це зробити? Я б точно не змогла пробачити батьків, які забули про мене на багато років.
Пройшли роки. Зараз мій син – дуже успішний бізнесмен.
Зоряна народила нам трьох онуків. У них хороша квартира, машина. Вони навіть почали будувати собі великий будинок.
Зоряна купила для своєї матері і вітчима будинок неподалік.
Невістка дуже дбайливо ставитися до своєї матері, дуже про неї турбується.
Вона все робить для того, щоб вони ні в чому не мали потреби. А вони свого часу просто викинули її зі свого життя.
Я досі не можу зрозуміти: як же вона змогла їх пробачити? Чому вона до них так ставиться?
Адже її батьки про неї зовсім не дбали, а Зоряна відповіла їм на все це любов’ю і турботою.
Одного разу я не витримала і запитала у невістки: як же вона все-таки змогла пробачити свою матір?
А вона мені відповіла, що жити з ненавистю до рідної людини дуже важко. Ось вона і пробачила їх.
Ми виростили хорошого сина, який багато досяг у житті. Але ми не були ідеальними батькам, хоча дуже й хотіли ними бути.
А Зоряна ні в чому не дорікає своїх батьків, які для неї нічого не зробили. Вона їх пробачила і просто їх любить.
Зоряна, виховує своїх дітей так, щоб вони дуже шанобливо ставилися до батьків.
Ось така у мене прекрасна невістка – добра, і вміє прощати навіть тих, хто цього зовсім не заслуговує.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі