Без рубрики
Сідаючи до святкового столу, ми ризикуємо згрішити, застерігає священик

Відзначення Великодня для багатьох перетворюється на мандри від столу до столу. Як до цього ставиться церква?

— Потреба у їжi i питтi природна для кожного живого органiзму, — пояснює отець Тарас Карвацький. — Їжа потрiбна для пiдтримування життя у тiлi. Але часто ми їмо не лише задля пiдтримання життя, а з любовi до самого процесу споживання їжi.

Власне ця любов до їжi i може перетворюватися на обжерливiсть. А обжерливiсть — один з восьми головних грiхiв.

Є рiзнi типи цього грiха. Перший iз них — це любов до надмiрностi у їжi. У кожної людини є певна особиста норма, зумовлена потребами її органiзму та способом життя. Святi Отцi вважали, що з-за столу треба виходити iз легким почуттям голоду i що вся їжа, спожита понад мiру, шкодить душi. Цей тип обжерливостi може проявлятися у сильному переїданнi чи в постiйнiй потребi щось жувати протягом дня.

Другий тип — це насолоджування смаком їжi. Любов до вишуканих смакiв та делiкатесiв може перетворюватися на пристрасть i бути шкiдливою. Ну i до грiха обжерливостi належить також пияцтво. Надмiрне споживання спиртного згубно впливає на волю людини та її вчинки, руйнуючи тим самим не тiльки людську душу, але також на суспiльне становище людини. Завжди слiд пам’ятати, що ми їмо, щоби жити, а не живемо для того, аби їсти!

Читайте також: ПЕРЕМАГАЄ ТОЙ, У КОГО МІЦНІШІ ЯЙЦЯ: ОРИГІНАЛЬНЕ ПРИВІТАННЯ З ВЕЛИКОДНЕМ ВІД ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Джерело

Related Post

facebook