– Мамо, я розлучаюся, – ошелешив мене син. Спочатку я думала, що він жартує, адже у нього чудова сім’я, двоє дітей, та потім я зрозуміла, що йому і самому не до жартів, і вже сама просто не знаю, що мені робити, бо ситуація і справді дуже неоднозначна.
Шлюб сина тривав 6 років, за цей час у них з дружиною народилося двоє дівчаток. Сергій був щасливим батьком, а я – найщасливішою бабусею в світі. Тому, коли він заговорив про розлучення, я просто не знала, як на це реагувати.
Якось я сиділа в машині, спостерігала як назустріч сину мчали дві донечки зі словами: “тато, тато приїхав”. Молодшу він узяв на руки, поніс у бік машини, а старшій сказав, щоб вона поверталася до мами на майданчик. Витримати цього я не могла, тому розплакалася.
Сергій з Лілею познайомилися ще в університеті, вони закохалися одне одного. Все було добре, але за два тижні до весілля раптом молоді посварилися.
Син, нічого не пояснюючи, сказав мені, щоб я все скасовувала. Ліля зібрала свої речі, поїхала жити до батьків. За два дні до призначеної дати весілля молодята все ж таки помирилися, а мені довелося знову сісти за телефон, усіх обдзвонити, і ще раз запросити на урочистість.
Пізніше з’ясувалося, що причиною їхньої сварки стала зустріч нареченої зі своїм колишнім хлопцем, з яким вона розлучилася за кілька років до знайомства з Сергієм. Про це дізнався Сергій і приревнував. Ліля намагалася пояснити, що зустріла свого колишнього випадково, він заговорив про минулі почуття, а вона сказала, що нічого повернути не можна, вона виходить заміж, і все таке.
Сергій спочатку розлютився, потім охолов, і в підсумку вони таки одружилися. Наче все налагодилося. Через два місяці після одруження молоді мені сповістили радісну новину, що незабаром я стану бабусею.
Так у мене з’явилася перша внучка Алінка. З другою дитиною вони теж не забарилися, в підсумку, між дітьми всього рік різниці.
Звичайно, що за таких умов я дуже їм допомагала, бо невістці одній справитися з двома малюками було дуже непросто.
Сергій весь цей час багато працював, бо взяв квартиру під виплату, адже з двома дітьми важко скитатися по орендованих квартирах.
Все було добре, доки син не приїхав до мене з речами. Сергій нічого не став пояснювати, просто сказав, що не має в нього більше сім’ї, він подав на розлучення.
Я була в розпачі, просто не знала, що й думати. Поїхала я до невістки, поки син на роботі був, а та зі сльозами на очах зізналася мені, що старша донька – не Сергія, і він про це дізнався.
Виявилося, що в той період, коли вони з Сергієм посварилися перед весіллям, вона розпачливо пішла в гості до колишнього, але це було один раз, і після того вона припинила з ним стосунки. А про те, що у неї буде дитина, вона дізналася вже після того, як вийшла заміж.
Сина я розумію, але не підтримую. Алінка народилася і виросла в нього на руках, як він може зараз від неї відвернутися?
Я сиділа в машині, ніяк не могла прийняти того, що ще кілька тижнів тому мала дві онуки, а тепер одну. Сергій навіть не дивиться в сторону своєї старшої доньки. Я кажу йому, що це неправильно, що дитина не винна, але він відповідає, щоб я не втручалася, бо це не моя справа.
Мені так важко на душі, що словами не передати. Десь в глибині душі я ще сподіваюся, що все можна змінити, хоча з кожним днем надії на те, що вони помиряться, стає все менше.
Дайте добру пораду, що мені, як бабусі, можна зробити в цій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
