fbpx
Життєві історії
Шкільна пoдрyга запросила в гості. Ми не бачилися ще з випускного. Чoлoвік сказав, що піде зі мною. Краще б я тоді залишилася вдома

Шкільна пoдрyга запросила в гості. Ми не бачилися ще з випускного. Чoлoвік сказав, що піде зі мною. Краще б я тоді залишилася вдома

З Танею ми сиділи за однією партою з третього класу. Дружили, списували один у одного, підставляли жилетки, коли на душі кішки шкребли. Йшли роки, пролунав останній дзвоник, поїхала вона до батька в інше місто в інститут вступати. Так було вирішено на сімейній раді. За матеріалами

Батьки Тетяни були років п’ять як в розлученні, а матері інститут виявився не по кишені, та й в нашому селищі міського типу був тільки технікум та училище кулінарне. Я вступила на заочне в райцентрі, так наші шляхи і розійшлися.

Після інституту повернулася я в рідне містечко, влаштувалася на роботу в школу викладачем англійської мови. Незабаром вийшла заміж, з Тетяною весь цей час ми перебувала в дружніх відносинах. А тут раптом дзвонить, повідомляє, що приїхала, з чоловіком, запрошує нас у гості. Несподівано! На радощах зібралася тут же, чоловік зі мною, хіба мало, я тоді не сьомому місяці вaгiтнocті була.

Читайте також: Лeжuмo якocь з чoлoвiком, він вже заснув. І тyт на його телефон приходить повідомлення. Мене aж в жap кuнyло. До ранку очeй не зiмкнyла. А вpaнці він сказав, що цe хтось помuлився номером. Алe я швuдко oдяглacя і побігла до тiєї жiнки

Спочатку в магазин заскочили за продуктами, не з порожніми ж руками йти. Про всяк випадок передзвонила Тані запитати, може що потрібно їй, щоб купити заодно все відразу … Від перерахованого у мене мало не зарябило в очах. Список, продиктований подругою, був пристойним. Що робити, довелося взяти всі необхідні продукти, витративши пристойну суму нашого місячного бюджету, а потім ще й допомагати варити, парити і різати салати, причому більшу частину продуктів вона просто прибрала в холодильник …

Таня нічого не встигла, в квартирі були нерозібрані сумки, безлад, не зрозуміло що де валялося. У підсумку розійшлися через пару годин, і якийсь осад неприємний залишився. Бачимося зараз ми рідко, в основному в сoцмеpeжах списуємося, хоча тепер живемо в одному місті через пару кварталів одна від одного.

І вона не запрошує, і у мене якось бажання більше не виникає. Днями колега розповідала схожу історію, я запитала, як же вчинила вона. Жінка відповіла, що купила тільки гостинці на стіл і дітям солодке, сказавши, що відчуває деякі фінансові труднощі, мовляв таким людям тільки волю дай, і не такий список будуть диктувати. Ось тепер і думаю, краще б вдома тоді залишилися, та й грошей зайвих не було – малюкові придане купували. Але нічого тепер не змінити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Related Post

facebook