fbpx
Життєві історії
Шість років тому я розлучилася з чоловіком, залишилася сама з немовлям на руках. Рідна сестра принесла мені тоді 30 тисяч гривень. Я не хотіла брати ті гроші, але Катерина мене вмовила взяти, сказала, що я так швидше стану “на ноги”. Роки минали, а “на ноги” я так і не стала. Моя дитина не їла нічого солодше моркви. Та одного дня до мене прийшла сестра. Запитала, коли я збираюся віддавати борг? І навіщо я взяла тоді ті гроші

– Катерина мені ці гроші, 30 тисяч гривень, принесла шість років тому сама, – розповідає 35-річна Юля. – Ну, у мене непростий тоді період в житті був, важкий такий. Залишилася я після розлучення з чотиримісячною дитиною на руках, та й ще з боргами колишнього чоловіка. Але я не просила! Катерина сама привезла мені ті гроші. Я відмовлялася від них відразу, адже то не мала сума. Вона переконала мене взяти їх – мовляв, у неї просто так лежать, а мені зараз потрібні. Сказала, щоб я взяла, стану на ноги швидше.

– Взяла ти їх тоді, гроші сестри?

– Так. Звичайно, тоді ці гроші дуже допомогли мені. Але тепер Катерина постійно мені про це говорить, останній місяць просто проходу не дає – все питає, коли я зможу повернути борг. Їй терміново знадобилися гроші: син у неї не вступив на бюджет, потрібно тепер його вчити платно. Я, звичайно, все розумію, але з якого такого доброго дива мені віддавати? Зарплата у мене – 6 тисяч на руки. Вона прекрасно знає, як ми з донькою живемо. З хліба на квас переходимо.

Катерина – рідна старша сестра Юлі. Каті трохи за сорок, у неї сім’я – чоловік і двоє дітей, вже практично дорослих. Живе сестра, за мірками Юлі, дуже навіть непогано. Вони з чоловіком обоє працюють, у них трикімнатна квартира з ремонтом, новий автомобіль. Щоліта вони обов’язково вибираються до моря усією сім’єю, відправляють дітей до таборів, наймають репетиторів, купують обновки і взагалі копійки не рахують.

Юля живе набагато скромніше своєї сестри. Після розлучення вона, чесно кажучи, так і не встала на ноги, як потрібно. Вона одна виховує дочку і досі виплачує якісь борги колишнього чоловіка. Зарплата у самої Юлі невелика, дитина часто занедужує, в садочок ходить не дуже добре, і інший раз доводиться дуже примудритися, щоб звести кінці.

З дитиною трохи допомагають батьки, але Юля намагається їх не завантажувати і максимально справлятися сама, хоча це їй дуже важко вдається.

– Тільки тим і займаюся, що вічно латаю якісь дірки, як не одне, так інше, – розповідає сумно про своє життя Юля. – В одному місці щось тільки налагодилося, як в іншому все тріщить і рветься. Кругом перед усіма винна – перед батьками, що все у мене ось так, поганенько в житті, перед колегами, що знову на лікарняний йду, перед дитиною, що вона у мене солодше морквини нічого не бачила. Тепер ось ще й перед сестрою своєю, рідною. Я знала, що не можна було брати ці гроші, дуже шкодую, що погодилася на умовляння сестри.

Катерина ж вважає, що просити повернути своє вона має повне право.

– Так, я знаю, що у моєї рідної сестри складне матеріальне становище зараз, – розводить руками не розуміючи Катерина. – Але кому зараз легко? Я теж гроші не малюю. Ні про які подарунки не йшлося спочатку, сестра знала, що ці гроші потрібно буде віддати. Шість років пройшло! Я вже мовчу про відсотки і про інфляцію! Коли я їй позичала їй ці гроші, то це було дуже хорошою сумою. Зараз це – звичайно, не настільки величезні гроші, але вони мене зараз дуже виручать. Але совість треба мати? Хоч щось би повернула, поки ще щось на них можна купити або зробити. Тим більше зараз мені гроші потрібні, мені теж не просто.

Катерина готова входити в положення сестри – сказала Юлі, що та може платити частинами, хоча б по декілька тисяч на місяць, якщо вже по-іншому ніяк.

– Щоб виділити пару тисяч тисяч на місяць, мені треба так вже на всьому економити, що їжі не буде за що купити, – зітхає Юля. – Їсти через день мені, наприклад. На чому ще заощадити, я просто не знаю, і так все купую дешеве до межі. Можна подумати, що Катю ці гроші врятують. Так вона взагалі їх не помітить. А найголовніше, я у неї взагалі нічого не просила тоді. Сама принесла. А тепер просить різко повернути все, прямо вийми та поклади!

Тепер сестри навіть не спілкуються між собою, а якщо розмова заходить, то вона лише про гроші, про тих 30 тисяч гривень, які стали між ними каменем спотикання. І хто тут правий, важко розібратися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook