fbpx

Шість років тому не стало мого тата, і відтоді все дуже змінилося. Мама залишилася одна в своїй трикімнатній квартирі, на думку рідні чоловіка – в хоромах. От моїм свекрам цей факт і не дає спокою і вони хочуть, щоб мама помінялася з нами житлом

В мене батьки не дуже багаті, але в них є достатньо всього, просто вони з тих людей, хто вміє кожну гривню берегти.

До того ж, мій батько в молодості часто їздив на заробітки, його по пів року не було вдома. Мама його чекала, ну і гроші, звісно, відкладала.

У нас була велика трикімнатна квартира і гарний ремонт в ній.

А потім батько вирішив, що мене теж треба забезпечити житлом, і купив мені однокімнатну квартиру.

То ж коли я вийшла заміж, наша тоді ще молода сім’я змогла відразу жити окремо.

Ми зробили сучасніший ремонт і переїхали, а батьки залишилися жити в своїй трикімнатній квартирі.

Спочатку і я, і мій чоловік були дуже щасливі, адже не кожен може собі дозволити відразу після весілля жити у власній квартирі.

Батьки мого чоловіка в цей час нам зовсім не допомагали. Але я вирішила залишити їх в спокої – нехай не допомагають, але і не втручаються в наше життя.

Шість років тому не стало мого тата, і відтоді все дуже змінилося.

Мама залишилася одна, на думку рідні чоловіка, в хоромах. От моїм свекрам цей факт і не дає спокою.

Не знаю з чого вони вирішили, що вона комусь щось винна, але раптом почалися розмови про те, що непогано б, щоб моя мама переїхала в нашу однокімнатну, а ми в батьківську трикімнатну.

Мамі цю пропозицію озвучила моя свекруха майже в наказовому порядку.

А мама була категорично проти обміну. По-перше, це її будинок, по-друге, наш ремонт в рази гірше, ніж у неї, так взагалі вона вважає, що вони з татом і так забезпечили нас житлом.

Мама так моїй свекрусі і сказала, що вони з батьком зробили від себе все можливе, а тепер черга сватів. Якщо батьки чоловіка дали б нам гроші, то ми могли б купити собі двокімнатну квартиру.

Проте грошей у свекрів немає. Але я впевнена, що якби навіть гроші у них були, вони б нам їх не дали – просто бувають такі люди.

Дуже хочуть вони, щоб їх синочок за чужий рахунок просторо жив. І тому вони причепилися до моєї мами.

Я, звичайно, стала на захист мами і сказала, що ніколи не погоджуся на переїзд, ця квартира завжди належала і буде належати мамі, а ми з чоловіком, дасть Бог, заробимо на більшу – тоді і переїдемо.

Але чоловік мене дуже здивував, коли несподівано для мене став на сторону своїх батьків.

Сказав, або я наполягаю на переїзді, або він думатиме про розлучення.

Що тепер мені робити, я не знаю?

Я аж ніяк не хочу виселяти маму, але і розлучатися теж не хочу.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page