fbpx

Щосуботи я приїжджаю до мами і привожу їй продукти, а також даю гроші. Мама наша – пенсіонерка, їй важко самій все оплатити і все купити, адже у неї дуже невелика пенсія. А на минулому тижні мій чоловік сам поїхав за продуктами, купив все і нам, і мамі, а потім сам їх їй і завіз. Повернувся додому він із словами, що він більше не буде це робити

Ми з братом ніколи не були надто близькими, можливо це через різницю у віці (брат молодший за мене на 9 років), а можливо через те, що у нас абсолютно різні погляди на життя.

Я завжди вважала, що всього маю досягнути сама, а брат, навпаки, переконаний, що йому інші все мають принести на тарілочці з золотою облямівкою.

Поки ми були малими, я на це увагу не звертала, хоча мене і ображало таке різне ставлення батьків до нас. Але тепер, коли ми виросли, поведінка брата мене відверто дивує.

Щосуботи я приїжджаю до мами і привожу їй продукти, а також даю гроші. Мама наша – пенсіонерка, їй важко самій все оплатити і все купити, адже у неї дуже невелика пенсія. А у мене є можливість фінансово їй допомогти, ось я і взяла на себе цю функцію. Мій чоловік з розумінням ставиться до ситуації, він не проти, щоб якусь частину грошей з нашого сімейного бюджету я витрачала на свою маму.

На минулому тижні я трохи прихворіла, і мій чоловік сам поїхав за продуктами, купив і нам, і мамі, а потім сам їх їй і завіз. Повернувся додому він дуже злий із словами, що він більше не буде це робити.

– Допомагати мамі – це одне, але годувати твого брата і його родину я не збираюся, – категорично заявив чоловік.

Справа в тому, що мій чоловік як приїхав до мами, то застав там не вельми приємну картину. Мій брат з повними сумками продуктів якраз йшов від мами. Виявляється, мама знову на собі економить, щоб віддати все що ми їй купили, брату.

Ігор у свої 25 років обзавівся родиною, має дружину і донечку, але постійної роботи не має. От мама і покриває його, замість того, щоб серйозно з ним поговорити і пояснити, що він дорослий чоловік і сам має дбати і про себе, і про свою родину, а не забирати у мами останнє.

У мого чоловіка є невеликий власний бізнес – автомайстерня, і він запропонував моєму брату там роботу. Ігор прийшов, покрутився кілька днів, і сказав, що йому це не підходить. А потім ще й мамі нашій поскаржився, що мій чоловік віддав йому всю брудну роботу, і його руками хотів гроші заробляти. Напевно, брат вважав, що його треба відразу начальником призначати.

Тоді мій чоловік зарікся, що з родичами він не хоче мати ніякої справи, і я його в цьому розумію і підтримую. Проте іншої роботи брат не знайшов – то йому робота не підходить, то зарплата, то ще щось.

Живе він у своєї дружини, разом з її батьками. Ті поставили умову, що житло вони їм надають, але годувати родину має Ігор. От він і внадився ходити до мами. А вона завжди його любила більше, от і готова сама собі у всьому відмовляти, аби лише синочка забезпечити.

Ми їй завжди купували хороші продукти, якісні – і рибу, і м’ясо, і фрукти, а тепер з’ясувалося, що мама все це і не пробувала навіть, знову сиділа на дешевих макаронах, а все брату моєму віддавала.

Я свого чоловіка розумію, він повністю правий. Але і маму мені шкода, вона любить брата сліпою любов’ю. І якщо я за роки вже з цим змирилася, то мій чоловік не хоче. Він заявив, що більше ми моїй мамі не допомагатимемо, а я зараз наче серед двох вогнів.

Що мені робити – погодитися з чоловіком чи таємно від нього допомагати мамі? Шкода мені її дуже.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page