fbpx
Життєві історії
Щодня моя мама тягне нам то пироги, то млинці. Вона живе в сусідньому будинку. Ні світ, ні зоря, а мама вже у нас вдома. Але моя дружина – гарна господиня і добра жінка, їй не потрібна допомога свекрухи. Оксана мовчить, бо не хоче засмутити мою маму. Але останньою краплею став зовсім недобрий випадок

Сьогодні дуже часто трапляється так, що невістки скаржаться на свою свекруху, але в нашій ситуації я цілком поділяю думку своєї дружини. Я вже тисячу разів пошкодував про те, що купив будинок по сусідству зі своїми батьківським. Його продавали недорого, а частину суми ми домовилися в розстрочку виплачувати, ось і купили. Спочатку було непогано, батьки під боком завжди, якщо що можна було дітей на бабусю з дідусем залишити і нікому нікуди їхати не потрібно. Але ось сім місяців тому моя мати вийшла на пенсію і тепер наш будинок схожий на театр абсурду.

Почалося все з того, що кожен божий день моя мама тягне нам то пироги, то млинці. Моя дружина Оксана добра жінка і не заперечувала свекрусі, не хотіла її образити. Але в один день я прийшов з роботи і побачив дружину дуже засмученою. Вона сказала, що приходила моя мама і, провівши ревізію в холодильнику, заявила, що у нас діти голодні і ми батьки, м’яко кажучи, погані. У той же вечір я запросив маму до нас, щоб поговорити всім разом, зійшлися ми на тому, що мама з дружиною просто неправильно одна одну зрозуміли.

Але на вихідних я сам звернув увагу, що ні світ, ні зоря, а мама вже у нас вдома – притягла свої пироги під приводом того, що ми довго спимо, а діти напевно хочуть їсти. Я знову поговорив з мамою про те, що ми з дружиною вже давно дорослі люди, у нас своя сім’я, порядок вдома теж свій. Але ефект був всього на кілька днів.

Останньою краплею був випадок, коли ми з дружиною поїхали на корпоратив, а маму попросили доглянути за дітьми. По приїзду додому ми виявили, що вона винесла нашу ялинку. Ялинку! Тому що вже, бачте, 10-те січня, і вона хотіла нам допомогти, тому що ми не знаємо як правильно і «обов’язково натрусили б купу хвої в будинку».

В той день я вже не змовчав і, відібравши ключі від нашого будинку, виставив маму за поріг. Ще тиждень ми з нею не розмовляли. Пів року ми не дозволяли мамі приходити до нас додому. Самі ми, природно, бували в гостях у батьків і нормально спілкувалися з мамою, але її в будинок до себе не пускали.

Але ось недавно я потрапив до лікарні, а моїй дружині, щоб відвідати мене довелося просити мою маму посидіти з онуками. На що мама поставила умову: або вони будуть у нас вдома або вона сидіти з нашими дітьми не буде. Коли дружина відвідала мене і повернулася додому, то відразу ж подзвонила мені і неспокійно повідомила, що моя мати поміняла місцями меблі в вітальні, тому що вони у нас стоять незручно.

Я не знаю, що робити і як розмовляти з мамою, щоб вона припинила себе так вести. Продавати будинок не варіант, щоб в іншому районі купити житло у нас не вистачить грошей. А дружина вже каже, що скоро взагалі перестане спілкуватися з моїми батьками, та я й сам розумію, що так бути не повинно. І це мама всього сім місяців на пенсії, далі буде тільки гірше. Мама вже давно доросла людина, але не розумію, чому вона втручається в наше життя.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – esse.temaretik.