– Дочка каже – мамо, краще не лізь не в свої справи, ми з Іваном самі розберемося, це наша справа! – з обуренням в голосі розповідає пенсіонерка Тамара Василівна. – Розбереться вона, ага! Я вже бачу, як вона розбирається! Слова жодного своєму Іванові сказати не може! Ти уявляєш, вони квартиру нову, двокімнатну, яку купувати зібралися – оформляють на сваху мою. Тепер, якщо щось не складеться з чоловіком, моя Марина з двома дітьми залишиться на вулиці, просто неба.
У дочки Тамари Василівни, Марини, прекрасна сім’я – чоловік Іван, чотирирічна дочка і вона ще чекає дитину. Живуть дружно вони, ні про яке «коли що» і думати не хочуть, весь вільний час проводять разом, разом чекають на другу дитину і дуже сподіваються на хлопчика.
Втім, як каже Марина, раді будуть будь-якому малюкові, «аби здоровенький був».
Марина не працює, займається своєю дитиною і будинком, Іван, якщо чесно, тільки «за» такий порядок в сім’ї.
Всі проблеми, пов’язані з фінансами, він взяв на себе, і старається на совість. Марина ні в чому не має потреби. На господарство Іван видає гроші щедрою рукою, часто дарує подарунки, радує своїх дружину і дочку, одягає, взуває і, взагалі, ніколи ні на що не скупитися.
Проблема була лише в тому, що квартира, в якій жили, давно вже стала для них замалою. У цій однокімнатній, яку ще до весілля подарувала Іванові мати, і зараз вже не розвернутися ніде, а скоро друга дитина у них буде. А вже друге дитяче ліжечко ставити і зовсім повернутися нікуди.
Але Іван обрадував Марину – у нього накопичена певна сума грошей є, вони будуть розширюватися, і не колись там потім, а ось прямо зараз.
Треба ж встигнути в’їхати в нову квартиру, обжитися трохи перед тим, як народиться дитятко все приготувати.
На їх однокімнатну квартиру вже є покупець, він чекає, їх завдання зараз швидко підібрати хорошу двокімнатну квартиру, а, якщо пощаститьт, то й трикімнатну. Варіантів на ринку зараз дуже багато, і вибрати гарне житло при наявності грошей зовсім не проблема.
Є тільки один нюанс: чоловік попередив Марину, що оформляти нову квартиру він має намір на свою маму.
– Щось там бурмоче щодо того, що однокімнатна, в якій вони зараз живуть, належала раніше мамі, дісталася їй нелегко, і він, Іван, не вважає її повною мірою своєї! – пояснює позицію зятя Тамара Василівна. – Нехай, мовляв, нова квартира буде у власності у мами. Іван – єдиний син, потім все одно все дістанеться йому і його родині. А в майбутньому, каже, ми будемо заробляти на житло для дітей, і вже ці квартири станемо оформляти на Марину. Ну маячня ж? Потім буде суп з котом! В результаті може в будь-який момент виставити Марину на вулицю без гривні в кишені, з двома дітьми, і не задумається навіть. Скільки таких випадків навколо!
Не сказати, що сама Марина в захваті від даної ситуації. Почувши рішення чоловіка, трохи засмутилася, звичайно. Але, поміркувавши, вирішила – а що вона втрачає в цій ситуації? Вона і зараз не має ніяких прав на квартиру, в якій живе. Ну, не матиме на нову – ну і що? Розлучатися вони не збираються, передумов немає для цього зовсім ніяких і не буде ніколи, навіть навпаки. А жити в просторій квартирі їй буде набагато комфортніше, ніж зараз.
Ну, буде їх житло оформлено на матір Івана, і що?
Своїх грошей в житло Марина не вкладає зовсім. Вона вже багато років не заробляє сама жодної копійки, живе на всьому готовому. І непогано, треба сказати, живе: чи не на макаронах. Чоловік забезпечує її цілком гідно. Так чи вправі вона просити ще й частку в новій квартирі?
І тільки Тамара Василівна від цього всього не в захваті, а навпаки, їй це дуже не подобається.
– Я Марині своїй кажу – навіщо ти на це погоджуєшся? – сердиться Тамара Василівна. – Потім зі своєю матусею можуть просто попросити піти тебе зі своєї квартири, і все! І жоден юрист не допоможе. Так не можна! Проси у Івана, щоб оформляв як мінімум на себе, в шлюбі ти матимеш частку в будь-якому випадку. Не погоджуйся на його варіант! Ти зараз захищаєш не тільки свої інтереси, а й інтереси дітей!
Про тонкощі оформлення квартири Тамарі Василівні стало відомо випадково, але вона з цією темою вже просто набридла доньці, адже лише й мови – що про це.
– Кожен день дзвонить! Не встигне прокинутися – вже набирає. “Ну що? Ну як? Ти вже поговорила з Іваном? Що він сказав? Що вирішили?” Хоч телефон не бери! Я їй уже сто раз сказала, щоб не лізла вона в це питання. Ми розберемося самі. Але вона не заспокоюється все ніяк.
Марина вже й телефон старається не брати, як мама дзвонить. не знає, що їй казати і як правильно вчинити, щоб усім було добре.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
