fbpx

Щоб зробити синові подарунок на весілля, батьки взяли квартиру в кредит. Але оформив її на себе батько. Та молоді пожили там десь місяців три, а потім син повернув їм свій комплект ключів. Діти з квартири швидко з’їхали, а немолодим батькам залишився великий борг на багато років

– Вмовив він нас на те, щоб взяли кредит на квартиру і залишив потім своїх батьків, уявляєш? – скаржиться 57-річна Олена на свого сина. – У квартирі тій потім жити не став. А ми з батьком платити будемо тепер багато років, навіть не знаю, коли той борг зможемо повернути. Мені ця квартира не потрібна зовсім на старості років вже, хочеться спокійгного життя. Я ж для свого сина старалася, хотіла лише, щоб йому було краще!

Синові Олени, Василеві, 29 років, два роки тому він одружився, і в якості весільного подарунка батьки піднесли йому ключ від квартири.

Квартиру цю батько взяв в кредит перед самим весіллям Василя, оформивши її, природно, на себе, оскільки платити мали намір самі з дружиною.

– По-іншому оформити нерухомість все одно ніхто б не дозволив! – пояснює сама Олена.

У підсумку «діти» пожили в квартирі трохи більше року і з’їхали. Батьки, за словами сина, просто-таки втомили їх з дружиною своїми постійними докорами: ось, мовляв, ми вам квартиру купили, на останні гроші, кредит за неї платимо, а ви – не дзвоните нам кожен день, не радитесь з нами ні про що, не питаєте дозволу, не ставите до відома, що ви робите. Список нескінченний тих докорів, усього й не переслухати.

У Олени були ключі від квартири, вона постійно «приходила в гості», а потім вимовляла невістці за немитий посуд, брудний унітаз і порожній холодильник.

– Та нічого, не турбуйся, не пропаде ця квартира, нарухомість – це завжди добре! – втішають Олену саму її знайомі. – Здай її зараз в оренду, виплачуй кредит за неї. У старості ще буде вас годувати ця нерухомість, про яку ти зараз так шкодуєш, от згадаєш ще ті слова.

А сама Олена зараз відчуває себе ображеною. Син повернув батькам свій комплект ключів зі словами – хороші батьки допоможуть мовчки, і не будуть за це роками вимовляти все і докоряти щодня мені і моїй дружині.

– А я, мабуть, погана мати! – ледь не плаче Олена. – Я ж, як краще хотіла для свого синочка, останнє була готова віддати.

Минуло вже багато часу, а ні син, ні невістка і знатися з батьками не хочуть. Кажуть, що на старості їм теж допомоги від них не бачити. Відразу сказали, щоб на них не надіялися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page