Віктор та Юля вже 6 років були разом. Про них всі рідні та друзі думали, що вони ідеальна пара. Молоді, красиві, щасливі, сповнені мрій та надій.
Познайомилися вони ще студентами. Обоє приїжджі, допомоги чекати немає від кого і вони будували своє життя самі, без підтримки, без мудрих порад та допомоги.
Після закінчення технікуму влаштувалися на роботу, стали орендувати квартиру і стали жити разом. Юля дуже мріяла про весілля і дітей, але розуміла, що потрібно спочатку встати на ноги. Про це їй постійно говорив сам Віктор, який на той час заробляв зовсім мало.
Віктор та Юля жили добре, не зважаючи на те, що постійно мали фінансові труднощі. Майже ніколи навіть сперечалися, Юля щиро кохала Віктора, завжди старалася змовчати, навіть, якщо їй щось не подобалося. Вони разом будували плани на майбутнє.
Коли молоді вирішили узаконити свої стосунки, Віктор взяв підробіток, щоб вони змогли зібрати грошей на хороше весілля, на яке планували запросити всю родину. Доводилося виїжджати на кілька днів. А бувало й таке, що Юля могла тиждень сидіти сама вдома, вірно чекаючи своє кохання. І щастю її не було меж, коли воно поверталося додому, тоді були задушевні бесіди, посмішки і мрії.
Було вирішено, що весілля буде скромним, але вони поїдуть у весільну подорож на два тижні. Заяву в РАЦС подавати молоді не поспішали.
Їм подобалося проводити разом час. Прогулянки в парку, походи в кафе і кінотеатр, були невід’ємною частиною їхнього молодого і такого щасливого життя. Але, заробітки стали займати, практично, весь вільний час Віктора. Він втішав Юлю, що це тимчасово, як тільки зберуть потрібну суму, так відразу все повернеться в своє русло.
Юля дуже пишалася його цілеспрямованістю. Так приємно, коли чоловік готовий заради тебе на все, що завгодно, ніяких сил своїх не шкодує.
Час минав і батьки стали цікавитися, чи скоро весілля, чи скоро внуки? Це не могло не вплинути на них і не створювати якесь непорозуміння і між ними. Давно ж збиралися, напевно пора. Заява була подана.
Почалися перед весільні клопоти. Наречена вся в справах, потрібно стільки всього встигнути, та й бажано нічого не забути. Віктор продовжував працювати, щоб його, після весілля, відпустили у відпустку.
Ось і було вже два тижні до заповітної дати.
Бля вирішила перебрати речі в шафі, і все, купою, вивалила на диван, коли почула якийсь незрозумілий стукіт. З кишені куртки випав корпоративний телефон Віктора.
Він пішов в магазин. Спочатку вона поклала знахідку на тумбочку, але цікавість узяла верх.
У телефоні були листування її нареченого і якоюсь незнайомою дівчиною, яка була записана чоловічим ім’ям. Тремтячою рукою Юля швиденько набрала цей номер і попросила дівчину пояснити хто вона така і звідки знає її Віктора.
Найсумніші передбачення втілилася в життя.
Це була дівчина Віктора, з якої вони більше року разом. Вона розповіла, що вони вже кілька місяців живуть разом і кохають один одного, на що Юля, зі сльозами на очах сказала, що вона його наречена.
Повисла німа тиша. У цей момент повернувся додому сам Віктор. Дівчина дивилася на нього і не могла вимовити навіть слова.
Потім мовчання змінилося справжньою суперечкою і збиранням речей зрадника.
У Юлі не вкладалося в голові, як вона могла не помітити його подвійне життя? Довіряла? Чому ця дівчина зовсім ні про що навіть не здогадувалася? Питання за питанням спливали у неї в голові.
Віктор намагався виправдатися, вибачитися, але не заперечував того факту, що жив на дві сім’ї, правда обіцяв кинути іншу дівчину. А як можна пробачити чоловіка після такого?
Смуток довжиною в рік. Юлі довелося заново вчитися радіти життю, посміхатися рідним, розмовляти з друзями. Шість років вона жила, як заміжня жінка, а тепер не знала що робити.
Здається, що все виглядає так безглуздо? Але це реальна історія сумної долі, яка показує, що найважче може зробити найближча і кохана людина, яка легко може зрадити, заради свого щастя.
Я нещодавно зустріла маму Юлі, вона розповіла, що донька нещодавно вийшла заміж і чекає дитятко. Мама заплакала, коли розповідала, але вона виглядала дуже щасливою, радісною, очі сяяли щастям. Я рада, що в неї в житті все добре. А нещодавно доходили чутки про Віктора, люди говорять, що він так і їздить на заробітки, але сім’ї власної так і не створив. Лише постарів дуже, сумний та темний, як хмара.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
