Ми з дружиною одружилися, будучи ще студентами. У нас обох за плечима було складне дитинство і повна відсутність батьківської підтримки. Я був шалено закоханий в свою молоду синьооку дружину. Мені тоді здавалося, що Ірина – втілення жіночності і доброти. Мені дуже хотілося для неї робити все, щоб вона була щасливою.
Я з усіх сил намагався забезпечити нам безбідне життя. На початку нашого сімейного життя ми жили в гуртожитку. Я вдень навчався, а вночі підробляв вантажником. Було складно, але моя дружина підтримувала мене у всіх моїх починаннях. І вже через кілька років ми змогли дозволити собі взяти квартиру в кредит.
Коли у нас народилася дочка, то ми ледве зводили кінці з кінцями. Дитина вимагала таких витрат, на які ми з коханою ніяк не розраховували. Тому мені довелося погодитися на роботу за кордоном. Я працював простим різноробочим, але мені дуже добре платили. Хоч я і бачив свою дочку і дружину раз на пів року, але вже за два роки ми повністю викупили квартиру.
Коли я повернувся додому, то усвідомив, що ми з дружиною проміняли наші почуття на квартиру. За два роки, проведених на відстані і я, і моя кохана сильно змінилися, відвикли один від одного. З кожним днем наші відносини псувалися все більше. Всього в шлюбі ми прожили шість років, після чого вирішили розлучитися. Це було наше спільне рішення.
Я залишив квартиру колишній дружині, домовившись заздалегідь, що вона – для нашої дочки. Більше в рідному місті мене нічого не тримало, і я поїхав знову шукати кращого життя в іншій країні. Не думайте, що я відкупився від своєї дочки, і думати про неї забув. Ні звичайно. Я приїжджав і відвідував свою дочку. Хоч колишня дружина і вийшла вдруге заміж, але спілкуватися нам з дитиною не перешкоджала.
До недавнього часу у нас один до одного не було жодних претензій. Цього року доньці виповнилося шістнадцять років, і вона вперше сама прилетіла до мене в гості. І що я дізнався від неї? Що її мати переписала частину квартири на свого теперішнього чоловіка! Ось так поворот. Я, значить, ішачив на цю квартиру, а її новий залицяльник прийшов на все готове і отримав частину того, що належить моїй дитині.
Я розумію, що сам винен, бо залишив дружині квартиру, практично, під чесне слово. Але ж мені б і в голову не прийшло, що дружина, знаючи, за чиї гроші була придбана ця квартира, наважиться віддати її частину зовсім чужій людині. Ну як так можна? Це взагалі нормально?
Фото ілюстративне – behance.
