fbpx
Життєві історії
Щоб сусіди не побачили, і потім Толі не донесли, моя мама до нас приходила вночі. Я зрозуміла, що далі так тривати не може, і вирішила діяти. Гроші збирала три роки

Втекла від чоловіка.

Там, звідки родом Тамара, можна купити однокімнатну квартиру за 10 тисяч доларів. Що вона і зробила, живучи з чоловіком у великому місті. Тільки він про це не знав. За матеріалами

– Чоловік у відрядженні був, я народила, не заплативши ні копійки. А йому сказала, що в приватному центрі з’явилася на світ наша дочка, – розповідає Тамара. І він виклав за це пристойну суму, яку я сховала собі в кишеню.

Гроші, які залишав Тамарі чоловік на продукти, вона витрачала з розумом: супи, каші, овочеві салати, сезонні фрукти. Надмірності, на зразок м’яса, ковбаси, сиру і делікатесів, з’являлися на столі тільки під час присутності Анатолія будинку.

– Речі доньці на сайтах оголошень купувала, пакетами. Якщо безкоштовно віддавали – забирала. Чеки в магазинах дитячого одягу брала. З дитиною сусідки сиділа, за гроші, – пояснює Тамара джерело коштів на покупку квартири.

Найважливішим було те, що під час відсутності Анатолія, до Тамари приїжджала її мама, а сама Тамара йшла працювати, залишаючи дочку з бабусею:

– Клінінг. Куди мене ще могли взяти без освіти? Я ж поступати приїхала, два курси провчилася, потім Толя наполіг, щоб я будинком займалася.

Дружина з глибинки, яка не має в своєму активі освіти, нерухомості, друзів і хороших подруг, виявилася ідеальним варіантом для домашнього тирана.

Вдома сиди, нікуди не ходи, ублажай чоловіка. А цікавий стан Тамари стала справжнім подарунком для її чоловіка – все, тепер точно нікуди не дінеться! Можна не стримуватися і перестати розраховувати силу удару.

– Мама вночі в квартиру Толі пробиралася, як злодійка. Щоб сусіди не побачили, а потім Толі не донесли. Знали, як ми живемо, при зустрічі очі відводили. Кому яке діло до проблем в чужій сім’ї? На третьому місяці зрозуміла – треба бігти, далі буде гірше. Почала готуватися.

Чеки Тамара оберемками брала в магазинах. Шукаючи потрібний, вона акуратно відкладала його в стопочку, призначену для звіту перед чоловіком. Різницю – в кишеню. Дрібні купюри Тамара міняла в різних банках, побоюючись потрапити на очі кому-небудь із знайомих Анатолія. А за кілька днів до його повернення, її мама забирала готівку і їхала. Так само, під покровом ночі.

– Доньці 2 яблука куплю, по чеку – кілограм був куплений. Кефіру – половинку літра візьму, по чеку – літр, – пояснила Тамара задумку з чеками.

З зекономлених дрібних коштів та від підробітків гроші і назбиралися. Плюс ті кошти, нібито за приватну лікарню. Майже три роки Тамарі знадобилося, щоб «заробити» на невелику однокімнатну квартиру.

– Мама її купила, мені подарувала. Я дочекатися не могла, коли Толя знову поїде. Речі зібрала, на розлучення подала і поїхала.

Анатолій намагався повернути утікачку, обіцяючи їй то щасливе сімейне життя, то погрожуючи карами за свавільну втечу.

– Нову дуpочку знайшов, тільки третьокурсницю. Нам з донькою так і сказав – вдалою злиденного життя з мамою в однокімнатному сараї. Так я йому про свою квартиру і не сказала. Навіщо? Менше знає, краще спить. На аліменти подавати не стала, не хочу, щоб щось нас пов’язувало. Дочка в садок ходить, я працюю.

Совість за обман Тамару не мучить:

– Все, що зекономлено, то зароблено. Та й гріх від подібного чоловіка не втекти. Можна було відразу піти, мама б нас не вигнала.

Якби не постійні чоловікові відрядження, так би і зробила. Але я вирішила хоч трохи наше з донькою майбутнє забезпечити. Вона маленька була, і не згадає про поведінку батька.

А Тамара щаслива, бо спокійно спить, нарешті позбулася страху. Нехай маленька і однокімнатна, зате своя квартира.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.