fbpx
Життєві історії
Щоб познайомитися і з майбутнім зятем, і його батьками, ми поїхали до них самі. Дочка зустріла нас ще на вокзалі і сказала, щоб ми вели себе не так, як звикли вдома, а найкраще – мовчали, щоб не наговорили зайвого, особливо батько. Я не могла зрозуміти, в чому справа, поки не познайомилася з майбутніми сватами, і тоді мені стало зрозуміло, що дочка нас просто соромиться, бо наші майбутні свати – заможні люди з вишуканими манерами

Нам з чоловіком зараз багато не треба – аби діти і внуки були здорові і щасливі. Живемо ми в селі, діти роз’їхалися відразу ж після закінчення школи. Син уже кілька років одружений, часто до нас приїжджає, привозить на все літо дітей. А ось дочка спочатку приїжджала часто, але коли познайомилася з хлопцем і вони почали жити разом, то тепер тільки дзвонить нам, постійно говорить, що немає часу приїхати.

Нам з чоловіком по 60 років. Чоловік останнім часом любить випити, але за характером своїм він спокійний, відразу йде спати, якщо що. Я спочатку думала, що вся справа в цьому, і Віра не хоче поки знайомити нас із Андрієм. Але коли вона сказала, що вони вирішили одружитися, ми поїхали до них самі, щоб познайомитися і з майбутнім зятем, і його батьками, та й весілля поговорити.

Дочка зустріла нас ще на вокзалі і сказала, щоб ми вели себе не так, як звикли вдома, а найкраще – мовчали, щоб не наговорили зайвого, особливо батько. Я не могла зрозуміти, в чому справа, поки не познайомилася з майбутніми сватами, і тоді мені стало зрозуміло, що дочка нас просто соромиться, а запросила приїхати лише за наполяганням Андрія.

Він чудово розумів, що батьки повинні познайомитися між собою, якщо ми тепер будемо родичами. Відразу стало зрозуміло, що свати у нас багаті і дуже інтелігентні люди. Посиділи, поспілкувалися і вже перед самим від’їздом, Віра сказала, що зателефонує і скаже, коли весілля.

Але запрошення на весілля ми не дочекалися. Як потім з’ясувалося, дочка сказала і чоловікові і його батькам, що ми не приїдемо, так як захворів батько. Коли на весілля приїхали син з невісткою і запитали, де батьки, їм Віра зізналася, що не повідомив нам спеціально, щоб ми її раптом перед такими гостей виглядає не зганьбили.

Це чув і Андрій і сказав уже своїм батькам, а ті просто не очікували такого, і навіть подумати не могли, що їх невістка може так вчинити. Свекруха прямо так її і запитала: «Віра, ти що, соромишся своїх батьків? Ми були про тебе кращої думки».

Це вже нам син потім розповідав, обурюючись, що ми виховали егоїстку. Завжди все краще їй, вона ж дівчинка, платили шість років за навчання в університеті і тепер, коли у неї і престижна робота, і чоловік із забезпеченої сім’ї, ми стали не потрібними.

І ось дочка зателефонувала, що свати і вони з чоловіком збираються до нас в гості, так нібито вирішила її свекруха, і я тепер просто не знаю, як себе вести, і про що з ними говорити. Мені просто соромно перед цими людьми і за себе, і за свою дочку.

Ми – люди прості, живемо не багато. Але ще накрити гарний стіл і прийняти гідно в своєму домі гостей я зможу. Тоді ж чому донька нас соромиться? Ну не можуть всі люди бути багатими. Дуже прикро за таку поведінку доньки. Вже й не знаю, як тих сватів прийняти, щоб не осоромитися.

Фото ілюстративне – enigma-project.

You cannot copy content of this page