У свої 35 років, заміжньою я ще не була. Але один чоловік зробив мені пропозицію і ми вже готуємся до одруження, але виникла одна серйозна проблема, і тепер я просто не знаю, що робити.
Андрій, мій наречений, хоче, щоб з нами жила його мама. Звичайно, я проти. Подруги радять мені не поспішати, Андрій їм подобається – серйозний, гарний, надійний. А житлове питання радять вирішити по-іншому – піти з чоловіком на квартиру.
Але це те не варіант, я пропонувала, але не хоче. Каже, що маючи власне житло він квартиру знімати не стане. І що тепер робити, я не знаю.
Сама я з багатодітної сім’ї, мої батьки та молодші сестри і брати живуть далеко, у невеликому селищі, там і город свій, і кури. Я найстарша. Тому першою пішла з дому я. Звичайно мені і довелося допомагати мамі ростити молодших дітей.
Коли я сказала, що їду поступати в університет, батьки були проти, але я їх не послухала і поїхала. Жити на стипендію було, звісно, важко. Батьки допомогти нічим не могли або не хотіли, сподіваючись, що я зрозумію і повернуся.
Але повертатися я не збиралася. Вчилася, і паралельно підробляла. Батьки вважали, що якщо я залишилася в місті, значить, було за що. Значить, грошей багато заробляла. А коли заробляєш – допомагай.
І я висилала, небагато, але висилала, років 8. Потім тільки перестала, коли троє старших, що залишилися з мамою та батьком школи закінчили. В таких умовах, відповідно, назбирати на житло я не могла.
Про заміжжя мені теж якось не думалося. Тут я зустріла Андрія. Серйозний, роботящий, спокійний і весь позитивний. І головне, із квартирою. Власною. Від батька йому у спадок дісталася. Його батьки розлучилися, а мама потім заміж ще раз вийшла, і сестричку Юлю народила.
Андрій був одружений, йому зараз 36 років, дітей у тому шлюбі не було, а розлучився він два роки тому. Ми почали зустрічатися, все йшло до того, що ми одружимося.
Тільки заяву подали не ми, а сестра Андрія зі своїм нареченим. А ще через місяць з’ясувалося, що мама переїжджає до Андрія, бо та квартира була вітчима, тому він написав дарчу на доньку. А та сказала, що хоче жити окремо.
Свекруха нічого кращого не придумала ніж переїхати до сина, щоб не заважати щастю доньки.
Я не хочу жити зі свекрухою. Тому відразу запропонувала Андрію йти на знімну квартиру. Або знімати його мамі житло.
Але Андрій так не хоче, вважає, що мама на старості років таке не заслужила.
В результаті за тиждень мама Андрія речі до сина перевезе. Ні, я жити з нею не буду. Якщо чоловік у 36 років погоджується жити з мамою, то який із нього чоловік?
Мені вже років багато, мені ще зі свекрухою кухню ділити не вистачало. Я сказала Андрію, що квартиру знайшла, з’їду за кілька днів. Якщо хоче, то може з’їхати зі мною.
Але Андрій сказав, на знімання зі мною не піде. Тож і цього разу із заміжжям нічого не вийде. Подруга мене переконує, що я роблю неправильно, навіть не спробувала навіть пожити з його матір’ю, може, не все було б так погано.
Одним словом, я вже не знаю, що робити.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
