fbpx
Життєві історії
Щоб не бути на заваді щастя доньки, Віра Павлівна переселилася на дачу, звільнивши для доньки квартиру. Мій чоловік вирішив, що не може допустити, щоб його мама жила без умов в старенькому будиночку, тому хоче придбати для мами однокімнатну квартиру в кредит

– Я просто не впізнаю свого чоловіка, ходить сам не свій! – розповідає 32-річна Леся. – Спочатку нічого не хотів говорити, а вчора зізнався. Виявляється, його мамі ніде жити і він хоче взяти в кредит квартиру для неї. Свекруха пенсіонерка, їй за шістдесят, зрозуміло ж, що все ляже на нас. Я проти!

У свекрухи, Віри Павлівни, двоє дітей. Молодший син, 34-річний чоловік Лесі Богдан, давно самостійний, виховує свою дитину, працює, все у нього добре. А ось старша дочка, 37-річна Вікторія, до цього часу жила з матір’ю у двокімнатній квартирі.

За розповідями Лесі, Віра Павлівна дуже любить старшу дочку, аж занадто. І до останнього часу жили вони непогано. Віка працювала діловодом в якійсь конторі, Віра Павлівна забезпечувала їй міцний тил: годувала сніданками і вечерями, прала і прасувала одяг, не давала дочці вдома нічого робити – «ти працювала, втомилася, піди відпочинь, я сама».

Заробляла Віка не так вже й багато, але їм з матір’ю звести кінці цілком вистачало. І все б добре, тільки ось сильно засмучувалася Віра Павлівна, що у доньки не було особистого життя. Рік йшов за роком, подруги одна за одною виходили заміж, народжували дітей, дехто вже і розлучився, і знайшов другого чоловіка. А Вікторія і досі одна.

А перед Новим роком з’явився у Вікторії цей Роман! І не встигли ми озирнутися, як він вже і жити до них переїхав…

Чоловік, чесно кажучи, до роботи не дуже беручкий. Заробляє небагато, зате має добрий апетит. Зберігати в холодильнику щось, крім шматків мороженого м’яса, стало абсолютно неможливо: сири, ковбаси та яйця зникають миттю, каструлі, незалежно від вмісту, за ніч порожніють – при цьому вимити їх ніхто не спромагається, так і стоять брудні в холодильнику з ополоником всередині. Молоко випивається, сметана з’їдається, а вже щось солодке і зовсім неможливо купити і принести в будинок – воно зникає, здається, ще на підході до кухонного столу.

– На початку квітня, ще холодно було і сніг лежав, мати оголосила, що поїде на дачу, тепло, мовляв, уже! – розповідає Леся. – Зазвичай на травневі заїжджає, і то тепла особливого ще немає, а тут! А там ще дача така – одна назва. Ніяких зручностей, вода в колодязі, електрика, правда, є, плитка з обігрівачем тому працюють. Але не більше! Ну, ми, звичайно, зрозуміли, що справа тут не в любові до дачі зовсім. А в тому, що в міській квартирі стало просто неможливо!

Кілька тижнів Віра Павлівна прожила на дачі, потім приїхала помитися в місто – і не змогла потрапити в квартиру. Роман був усередині, просто закрив двері на засувку і не відкривав.

– Сиділа на лавці у дворі, чекала доньку з роботи! – розповідає Леся. – А на наступний день зателефонувала синові. От вони разом і придумали вихід. Чоловік хоче хоч якусь студію на околиці для матері купити.

Заважати доньці Віра Павлівна не хоче. Вона переконана, що якщо Роман піде, то донька їй не пробачить, і більше ніколи собі нікого не знайде. І так он скільки не виходило нічого. Вийшло – нехай живе, аби дівчинка була щаслива.

Свекруха обіцяє сину допомагати оплачувати кредит, придумати щось з підробітком, піти хоч підлоги мити, а зарплату віддавати за житло. Але Леся не хоче погоджуватися на такий варіант.

Зараз вони живуть в її дошлюбній квартирі, і самі планували брати кредит на житло побільше, хотіли в більшій жити, меншу здавати, щоб простіше було платити кредит. Їм і дитину треба народжувати, пора вже. Цей кредит на студію зараз зовсім не на часі.

У той же час треба щось робити, не можна допустити, щоб рідна мати жила в будиночку без води і туалету.

– Але чому вирішувати ці проблеми потрібно за наш рахунок? – засмучується Леся. – Я не хочу! А чоловік хоче взяти кредит без моєї згоди. Що мені робити в цій ситуації?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page